Родина аралієві — Агаїіасеае. Російські назви: аралия високая, аралия маньчжурская

Російські назви: аралия високая, аралия маньчжурская.

Опис рослини. Невелике, струнке дерево зав­вишки до 6 м, що нагадує пальму (мал. 66). Корені циліндричні, довгі. Стовбур тонкий, прямий, нерозгалужений, густо вкритий чис­ленними великими міцними колючками. На верхівці стовбура є густе кільце великих, двічіперистоскладних, довгочерешкових листків завдовжки до 1 м. Квітки дрібні, білі або зеленуваті, зібрані в зонтики, які утворюють на верхівці стовбура великі гіллясті во- лотеподібні суцвіття. Плід — кулястий, ягодоподібний, синьо-чор- ний, з п'ятьма кісточками. Цвіте в липні—серпні. Плоди достига­ють у другій половині вересня.

Поширення та місцезростання. Росте на Далекому Сході — в Приморському і Хабаровському краях, а також у Кореї і Північно­му Китаї. Зустрічається в листяних лісах як підлісок, утворюючи важкопрохідні зарості.

Правила заготівлі. Збирають пізно восени після дозрівання на­сіння або рано навесні. Викопують лопатою або спеціальним при­стосуванням у вигляді довгого металевого важеля; починають ко­пати від стовбура у напрямку периферії. Викопують корені діа­метром 1—3 см (дрібніші корені не збирають).

Основні охоронні заходи. При заготівлі не треба викопувати всю кореневу систему. Один корінь, що відходить від стовбура, по­трібно залишати в ґрунті (з численними придатковими коренями, які сприяють відновленню заростей). Крім того, рекомендується посадити на місці викопаної рослини кореневий живець. Також потрібно чергувати місця заготівлі.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Викопані корені очи­щують від ґрунту, видаляють корені діаметром понад 3 см. Су­шать у добре провітрюваних приміщеннях або в сушарнях за тем­ператури 60 °С, У суху погоду можна сушити на свіжому повітрі. Зберігають у сухому, прохолодному, захищеному від світла при­міщенні. Сировина надходить на фармацевтичні підприємства. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Цільні або поздовжньо-розщеплені шматки ко­ренів завдовжки до 8 см і діаметром до 3 см, із нечисленними дрібними бічними коренями. Корені легкі, поздовжньо-зморшку­ваті, з корком, який сильно облущується. Кора тоненька, легко відділяється від деревини. Злам скалкуватий.

Колір коренів зверху коричнево-сірий, на зламі білувато- або жовтувато-сірий. Запах ароматний. Смак трохи в'яжучий, гірку­ватий.

Хімічний склад сировини. Містить тритерпенові сапоніни групи р-амірину, похідні олеанової кислоти. Основні з них — аралозиди А, В, С. Також містить крохмаль, алкалоїд аралія, білки, вугле­водні, ефірну олію, смоли, холін.

Фармакологічна дія та застосування. Застосовують як тонізу­ючий засіб при астенічних, астенодепресивних станах, неврастенії, гіпотонії, а також для профілактики розумового та фізичного пе­ревтомлення, як адаптогенний засіб. Препарати аралії за своєю дією близькі до женьшеню.

Препарати протипоказані при підвищеній нервовій збудливості, безсонні, гіпертонічній хворобі, епілепсії. Не рекомендується прий­мати препарати ввечері.

Лікарські форми та засоби. Настойка аралії на 70%-му етанолі, препарат сапарал у таблетках по 0,05 т; корінь аралії входить до складу гіпоглікемічного збору "Арфазетин".

Корені женьшеню — Кайісе8 Сітеп§

Женьшень — Рапах £ітеп§ С.А.Ме§.