АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина фіалкові — Уіоіасеае

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народні назви: братик-і-сестричка, зозулині черевички, Іван-та-Мар'я.

Російські назви: фиалка трехцветная, фиалка полевая.

Опис рослини. Одно- та дворічні трав'янисті рослини з тонким стрижневим малогалузистим коренем і висхідним розгалуженим стеблом заввишки до ЗО см (мал. 89). Листки почергові, нижні — череш­кові, стеблові — сидячі, дрібніші за нижні. Квітки великі, на дов­гих пазушних, зігнутих на верхівці, квітконіжках, двостатеві, не­правильні. Оцвітина подвійна. У фіалки триколірної віночок більший за чашечку, дві верхні пелюстки синьо-фіолетові, три нижні — жовті. У фіалки польової чашечка більша за віночок. Верхні пелюстки білі, нижні — жовті. Плід — яйцеподібна коро­бочка. Цвіте у травні—червні. Плоди достигають у липні—серпні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається по всій Україні (за винятком Криму), частіше в лісових і лісостепових районах. Росте на лісових галявинах, у рідких лісах, по чагарниках, лісових луках, уздовж доріг, у парках, садах.

Правша заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють траву під час цвітіння, зрізуючи ножем, ножицями, залишаючи 1—2 рослини на площі 1 м2 для розмноження.

Первинне оброблення. Після збирання вилучають несировинні частини рослини (корені, плоди), неякісні (пожовклі, пошкоджені листки), домішки інших рослин, особливо траву гіерестрілу гайо­вого (недопустимі домішки), відсіюють пісок, ґрунт, вибирають камінці тощо.

Сушіння. У природних умовах траву сушать під навісами, у добре провітрюваних приміщеннях, у штучних умовах — за температури 40 °С, розкладаючи сировину шаром у 5—7 см.

Вихід сухої сировини — 20—22 %.

Стандартизація. Після сушіння проводять сортування від час­тин, що втратили товарний вигляд (побурілі, почорнілі частини), досушують сировину тощо.

Зберігання. Сировину пакують у тюки по 50 кг, подрібнену си­ровину — у пачки з картону по 100 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Суміш стебел з листками, квітками та плодами. Стебла прості або галузисті, слаборебристі, порожнисті, завдовж­ки до 25 см. Листки почергові, прості з двома великими перисто- розсїченими прилистками; нижні — широкояйцеподібні, верхні — довгасті, краї тупозубчасті або великогородчасті, завдовжки до 6 см, завширшки до 2 см. Квітки поодинокі неправильні. Чашечка з 5 зелених чашолистків. Віночок з 5 нерівних пелюсток, нижня пе­люстка більша за інші, зішпорцем біля основи. Плід — одногніздова довгасто-яйцеподібна тристулкова коробочка. Насінини овальні, гладенькі.

Колір листків зелений, стебел — зелений або світло-зелений. Колір верхніх пелюсток квітки фіолетовий з 5—7 темними смуж­ками, темно-єиній, блідо-жовтий або блідо-фіолетовий; середні пелюстки сині або світло-жовті; нижні — жовті або світло-жовті. Насіння світло-буре. Запах слабкий. Смак солодкуватий з відчут­тям слизу.

Хімічний склад сировини. Трава фіалки містить флавоноїди; ан­тоціани (віоланін), глікозиди дельфінідину та пеонідину; рутин, кверцетрин, вітексин. Із інших речовин: сапоніни, каротиноїди (віолаксантин, (З-каротин), вітамін С, слиз, полісахариди, сліди ефірної олії, саліцилову кислоту.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє відхаркуваль­ну, діуретичну, протизапальну, бронхолітичну, потогінну, слабку жовчогінну, протиалергійну дію.

Застосовують при захворюваннях дихальних шляхів, нирок, сечового міхура, у разі золотухи, подагри, артриту, дерматитів, пов'язаних із порушенням обміну речовин.

Лікарські форми та засоби. Трава фіалки. Збори (сечогінні, про- тиалергійні), грудні.

Квітки цмину піскового — РІоге$ Неіісктузі агепагіі

Цмин пісковий — Неііскгушт агепагіит (Ь.) Моепск.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)