АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина розові — Козасеае. Народні назви: родовик, грижник, наголо- ватень, сухозотниця

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народні назви: родовик, грижник, наголо- ватень, сухозотниця.

Російська назва: кровохлебка лекарственная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина, заввишки до 1 м, може жити до 40 років. Кореневища довгі, горизонтальні, з численни­ми коренями (мал. 117). Стебла розгалужені у верхній частині. Листки непарноперисті, скла­даються з 7—25 гостропилчастих по краю лис­точків, зверху зелені, знизу сизо-зелені. Ма- Мал. 117 ють запах огірків. Прикореневі листки череш­кові, утворюють розетку, верхні — сидячі. Квітки двостатеві, тем- но-пурпурові, дрібні, зібрані в густу видовжену головку на довгих квітконіжках. Віночка немає, оцвітина проста чашечкоподібна. Плоди — сухі чотиригранні горішки. Цвіте у червні—серпні. Пло­ди дозрівають у липні—вересні.

Поширення і місцезростання. Росте по всій території України на заливних, вологих луках, лісових галявинах, серед чагарників, місцями утворюючи зарості.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Викопують кореневища з коренями восени після відмиранням надземної частини. Для віднов­лення заростей залишають 1—2 рослини на площі 5 м2. Періо­дичність заготівлі — 5 років.

Первинне оброблення. Сушіння. Видаляють залишки надземної частини, тонкі корені, гнилі кореневища та корені. Миють, розрі­зують товсті кореневища повздовж. Пров'ялюють на сонці, сушать за температури 40—50 °С тонким шаром. Після сушіння повторно переглядають і видаляють побурілі на зламі частини. Вихід сухої сировини — 22—25 %.

 

Опис сировини. Циліндричні кореневища цільні або розрізані повздовж, з коренями. Довжина — до 15—20 см, товщина корене­вищ — 1—2 см, коренів — до 1,5 см. Корінь зовні темно-бурий, на зламі жовтуватий. Запах відсутній. Смак дуже терпкий. Термін зберігання — до 5 років.

11 9-241


Хімічний склад сировини. Містить дубильні речовини (до 20 %), переважно пірогалолової групи, галову та елагову кислоти, сапоніни, каротин, вітамін С.

Фармакологічна дія і застосування. В'яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб при ентероколітах, маткових і гемороїдаль­них кровотечах, проносах.

Лікарські форми і засоби. Рідкий екстракт, відвари кореневищ і коренів.

Кореневище бадану — Ккіготаіа Вег§епіае

Бадан товстолистий — Вег§епіа сгаязі/оііа (Ь.) Ргіізск

Родина ломикаменеві — 8ахі/га§асеае

Російська назва: бадан толстолистньш. Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина (мал. 118). Кореневище велике, га­лузисте, горизонтальне. Довжина досягає 2 м. Листки в прикореневій розетці завдов­жки до 35 см, на довгих черешках, широко- еліптичні, край злегка городчастий, шкірясті, темно-зелені, блискучі, зимуючі. Квітки лілово-рожеві, дзвоникоподібні, зібрані в коротку густу волоть на довгому товстому квітколожі. Плід — коробочка. Цвіте у травні—липні. Насіння дозріває у липні—серпні.

Поширення та місцезростання. В Україні культивують і виро­щують як декоративну рослину.

Правила заготівлі. Збирають у червні—липні. Кореневища лег­ко вириваються з ґрунту руками, їх очищують від землі, дрібних коренів, миють, ріжуть на шматки, сушать. Збирають як сировину також і листя.

Опис сировини. Шматки кореневищ циліндричної форми зав­довжки до 20 см, завтовшки 1—3,5 см. На поверхні лускоподібні залишки черешків листків та округлі сліди коренів. Колір корене­вищ і лусок темно-коричневий, майже чорний, на зламі — світло- рожевий. Запах відсутній. Смак сильно в'яжучий. Термін збері­гання — 4 роки.

Мал. 118

Хімічний склад сировини. Містить не менше ніж 20 % дубиль­них речовин, переважно пірогалолової групи, фенологлікозид ар­бутин, катехін, галову кислоту, глікозид бергенін.

. Фармакологічна дія і застосування. В'яжучий, антимікробний та протизапальний засіб. Призначають при інфекційному коліті та ентероколіті у вигляді відвару; при захворюванні ротової порож­нини — у вигляді полоскань; у гінекології — для спринцювання.

Лікарські форми і засоби. Рідкий екстрат, відвар.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)