Родина розові — Козасеае. Народні назви: реп'яшок, реп'ях жовтий, Іван- кове зілля, печіночник

Народні назви: реп'яшок, реп'ях жовтий, Іван- кове зілля, печіночник.

Російська назва: репешок обьїкновенньш.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина. Кореневище повзуче, міцне, просте або розгалужене. Стебло прямостояче, міцне, ЗО— 100 см заввишки. Уся рослина вкрита жорст­кими волосками. Нижні листки зібрані у при­кореневу розетку, переривчасто-перисті, знизу Мал. 153 сіруваті, верхні листки менші за розмірами, си­дячі. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, жовті, зібрані у довгі колосоподібні суцвіття. Плід складається з 1—2 горішків, вміще­них у гіпантій. Цвіте з червня по серпень.

Поширення і місцезростання. Росте по всій території України серед кущів, на лісних галявинах, схилах, луках, узліссях, серед сонячних дібров.

Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Траву збирають у фазу цвітіння. Зрізують квіткові верхівки, стебла завдовжки ЗО—40 см, а з нижніх здерев'янілих частин стебла обривають лише листя.

Сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розклада­ючи тонким шаром.

Сировину зберігають у сухих приміщеннях, які добре вентилю­ються.

Опис сировини. Сировиною є трава. Це суміш стебел, листків, квіток. Стебло просте або вгорі трохи розгалужене, 30—40 см зав­довжки. Листки почергові, перервано-непарноперисті, сидячі; ли­сточки (їх від 3 до 13) сидячі, еліптичні, видовжено-яйцеподібні або ромбоподібні, до основи зубчасті; проміжні часточки (їх по 2— З пари в кожному проміжку між листочками) яйцеподібні, ціло­краї або з 2—3 зубцями на верхівці. Прилистки косояйцеподібні, по верхівці загострені, при основі напівсерцеподібні, по краю — з кількома гострими зубцями. Квітки правильні, двостатеві, 5-пе- люсткові, зібрані у колосоподібні суцвіття. Стебло зелене, листки зверху темно-зелені, знизу білуваті від густого опушення, квітки оранжево-жовті. Запах слабкий. Смак гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Трава містить до 8 % конденсованих танінів і мономерні катехіни; флавоноїди — похідні кверцетину і кемпферолу, лютеоліну й апігеніну; ефірну олію; тритерпенові глікозиди; кислоти, кумарини, нікотинову кислоту; вітамін К і віта­міни групи В; слиз, гіркоти; солі кремнію в розчиненій та нероз- чиненій формах, калій. Рослина вивчена недостатньо. Існують дані про наявність стероїдних сапонінів.

Фармакологічна дія та застосування. Регулятор функції трав­ного каналу. Справляє жовчогінну, детоксикаційну, гепатопротек- торну, в'яжучу, сечогінну, глистогінну дію.

Застосовують як регулятор обмінних процесів при порушенні мінерального і цукрового обміну, при захворюваннях шлунково- кишкового тракту і шкіри.

Лікарські форми і засоби. Настій.

Поиск по сайту: