Тема 6. Механізм фіскальної політики

1. Все сказане може розглядатися як автоматичний стабілізатор, за винятком:

1. подоходного податку;

2. інвестиційного податкового кредиту;

3. корпоративного податку;

4. податку на продаж.

2. Припустимо, що державний борг на початок поточного року становив 1000 грн., а номінальний бюджетний дефіцит, створений протягом цього року, – 200 грн. Рівень інфляції в країні складає 5%. Тоді операційний дефіцит становитиме:

1. 50;

2. 100;

3. 150;

4. 200.

3. Проведення стимулюючої фіскальної політики потребує:

1. збільшення державних видатків, збільшення податків або одночасного збільшення цих складових фіскальної політики;

2. зниження державних видатків та скорочення податків;

3. скорочення державних видатків і підвищення податкової ставки;

4. збільшення державних видатків, скорочення податків, або одночасне застосування цих інструментів.

4. Уряд може погіршити ситуацію з інфляцією, якщо буде:

1. підвищувати податки;

2. збільшувати державні видатки і фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок позик на внутрішньому відкритому ринку;

3. продавати національному банку державні цінні папери;

4. використовувати зовнішні позики для фінансування бюджетного дефіциту.

5. Державний борг – це сума попередніх:

1. бюджетних дефіцитів;

2. державних витрат;

3. бюджетних надлишків за відрахуванням бюджетних дефіцитів;

4. бюджетних дефіцитів за відрахуванням бюджетних надлишків.

6. До яких економічних наслідків може призвести державний борг?

1. Зниження рівня життя;

2. збільшення сукупних національних витрат;

3. скорочення виробничих можливостей національної економіки;

4. перерозподіл національного багатства між членами суспільства.

7. Ефект витіснення, пов'язаний з державним боргом, який виник внаслідок зростання державних витрат:

1. призводить до зменшення податкових надходжень;

2. приводить до зростання виробничого потенціалу в майбутньому;

3. приводить до зменшення ставки процента;

4. скорочує приватні інвестиції.

8. Якщо уряд щорічно буде прагнути до збалансованого бюджету, то цей бюджет:

1. буде сприяти послабленню інфляції;

2. буде стимулювати сукупний попит;

3. буде посилювати коливання у межах економічного циклу;

4. буде вирівнювати коливання у межах економічного циклу.

9. Відносні витрати по обслуговуванню державного боргу вимірюються:

1. відношенням суми процентних сплат за боргом до обсягу ВНП;

2. сумою державного боргу;

3. відношенням розміру боргу до обсягу ВНП;

4. сумою процентних сплат за боргом.

10. Державний борг виступає як зобов’язання держави перед платниками податку. Це викликано тим, що:

1. державний борг дорівнює сумі активів держави;

2. основна маса державних облігацій належить громадянам країни і національним фірмам;

3. громадяни отримують трансфертні платежі;

4. офіційні дані занижують розмір державного боргу.

11. Ефект витіснення передбачає, що:

1. споживання товарів і послуг зростає, а обсяг інвестицій скорочується;

2. імпорт витісняється вітчизняними товарами;

3. зростання державних витрат призводить до зменшення приватних інвестицій;

4. зростання приватних інвестицій приводить до зменшення державних витрат.

12. Значний бюджетний дефіцит дозволяє:

1. збільшити ставку процента, підвищити міжнародну цінність національної валюти та збільшити обсяг чистого експорту;

2. зменшити ставку процента, знизити міжнародну цінність національної валюти та збільшити обсяг чистого експорту;

3. збільшити ставку процента, знизити міжнародну цінність національної валюти та збільшити обсяг чистого експорту;

4. збільшити ставку процента, підвищити міжнародну цінність національної валюти та зменшити обсяг чистого експорту.

13. При інших рівних умовах великий бюджетний дефіцит у період повної зайнятості призводить до:

1. скорочення міжнародної цінності національної валюти;

2. інфляції, обумовленої зростанням витрат;

3. зростання реальної процентної ставки;

4. зниження реальної процентної ставки.

14. Дефіцит державного бюджету утворюється, коли:

1. сума податкових надходжень скорочується;

2. витрати держави зменшуються;

3. сума активів держави перевищує розміри її зобов’язань;

4. сума витрат держави перевищує суму податкових надходжень.

15. Однією з реальних проблем державного боргу є:

1. зростання долі заощаджень при всіх рівнях доходу кінцевого використання;

2. зростання стимулів підвищення ефективності виробництва;

3. відтік частини національного продукту за межі країни;

4. зменшення диференціації у доходах населення.

16. Державний бюджет, збалансований на циклічній основі, був би наслідком:

1. зростання державних витрат, зниження податків у період економічного підйому;

2. скорочення державних витрат, збільшення податків у період економічного спаду;

3. скорочення державних витрат, зниження податків у період економічного спаду;

4. зростання державних витрат, зниження податків у період економічного спаду.

17. Яскраво виражена антиінфляційна фіскальна політика передбачає:

1. зростання податків і більш високий рівень державних витрат;

2. підвищення рівня оподаткування та скорочення державних витрат;

3. скорочення як державних витрат, так і податкових надходжень;

4. зниження податків і більш високий рівень державних витрат.

18. Урядова політика в галузі витрат і оподаткування називається:

1. монетарною політикою,

2. політикою розподілу доходів;

3. політикою, заснованою на кількісній теорії грошей;

4. фіскальною політикою.

19. Маніпуляції з державними витратами і податками для досягнення бажаного рівноважного рівня доходу та виробництва належать до:

1. політики, яка заснована на кейнсіанській функції споживання;

2. політики, орієнтованої на дефляційний розрив;

3. кейнсіанської фіскальної політики;

4. кредитної політики.

20. Якщо уряд передбачає підвищити рівень реального ЧНП, він може:

1. знизити державні закупки товарів та послуг;

2. знизити рівень бюджетного дефіциту;

3. знизити податки;

4. зменшити трансфертні платежі.

21. Прямий зв'язок між чистими податковими надходженнями та реальним ЧНП:

1. поширює можливості для підтримки повної зайнятості;

2. підвищує ефективність дискреційної фіскальної політики, спрямованої на подолання рецесії та досягнення повної зайнятості;

3. знижує вплив змін обсягу планових інвестицій на рівень НД та зайнятості;

4. автоматично приводить до створення бюджетних надлишків у період рецесії.

Поиск по сайту: