Загальні відомості. Атенюатори (послаблювачі) служать для керування (зменшення) потужності хвилі, що проходить уздовж лінії передачі

Атенюатори (послаблювачі) служать для керування (зменшення) потужності хвилі, що проходить уздовж лінії передачі. Ідеальним атенюатором є чотириполюсник з нульовим зсувом фази і механічно або електрично регульованим згасанням. Матриця розсіювання має вигляд

. (7.1)

Рівність нулю діагональних елементів означає, що атенюатор повинен бути узгодженим з обох плечей.

Атенюатори застосовуються в схемах НВЧ приймачів для встановлення рівня сигналу в змішувачі шляхом регулювання потужності гетеродина. У вимірювальній техніці вони дозволяють забезпечити необхідний рівень сигналу в різних вимірювальних приладах (вимірювальна лінія, хвилемір, вимірювач потужності на певний рівень та ін.). Ослаблення сигналу необхідне, зокрема, для створення розв’язки між генератором і навантаженням, тобто для усунення впливу навантаження на потужність і частоту коливань генератора. Атенюатори застосовуються також для узгодження НВЧ пристрою, рівнів сигналів.

Атенюатор характеризується такими основними електричними параметрами: межі регулювання згасання, припустима потужність розсіювання, точність калібрування згасання.

Згасання, яке вносить у тракт атенюатор, обчислюється в децибелах згідно з такою формулою:

, (7.2)

де P ₀ – потужність на вході атенюатора; P ₁ – потужність на виході атенюатора.

Величина згасання, яку вносить атенюатор у НВЧ тракт, однозначна тільки за умови узгодження входу і виходу атенюатора, включення атенюатора не повинне вносити помітної неузгодженості у високочастотний тракт. Як правило, ступінь неузгодженості характеризується значенням КСХН входу та виходу. Чим ближче КСХН атенюатора до одиниці, тим краще узгодження. Для кращого узгодження атенюатора з трактом вживають спеціальні заходи (наприклад, загострюють кінці поглинаючих пластин і под.).

Атенюатори повинні мати як можна меншу залежність згасання від частоти. Діапазон частот, у якому електричні параметри атенюатора не виходять за рамки заданих, називається його робочим діапазоном.

За принципом дії атенюатори можна поділити на два типи: граничні та поглинаючі. При конструюванні реальних атенюаторів потрібно забезпечити, щоб згасання в робочій смузі частот залишалось постійним, коефіцієнти відбиття в плечах не перевищували певних значень, а зсув фази, який спостерігається в пристрої, був пропорційним частоті (бездисперсійний атенюатор).

За конструктивними ознаками розрізняють атенюатори змінні та фіксовані. У перших внесене ослаблення можна змінювати, а в других воно фіксоване. Для змінного атенюатора зсув фази повинен щонайменше залежати від згасання.

Поиск по сайту: