АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 11. Правові основи банківської діяльності

Читайте также:
  1. I. Розділ Загальні основи суспільного виробництва та економічного розвитку
  2. IV. Результати інвестиційної, операційної та фінансової діяльності
  3. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти) – це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз’яснення норм права або порядку їх застосування.
  4. АКТИВІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ
  5. Аналіз фінансових результатів операційної діяльності
  6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  7. Безпека життєдіяльності
  8. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ та ОХОРОНА ПРАЦІ.
  9. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА № 2
  10. Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини
  11. Бюджетне право у системі фінансового права України. Особливості бюджетних правовідносин.
  12. Вдосконалення діяльності фірми «Астра» шляхом якісної зміни структури операційних витрат як частина стратегії розвитку

 

Перелік питань на семінарське заняття:

 

1. Банківська система України, види банків.

2. НБУ – центральний банк України, його функції.

3. Особливий юридичний статус НБУ.

4. Повноваження керівних органів НБУ.

5. Види операцій НБУ.

 

Рекомендована література:

Закони України: (1), (2), (12), (39), (42)

Підзаконні нормативні акти: (13), (29), (30-32), (37)

Навчальна література:

Основна: (1). (2), (3), (5), (6), (7).

Додаткова: (2).

 

Банки є однією з найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво підвищує ефективність суспільної праці, сприяє росту виробництва.

Ринковій економіці необхідна відповідна банківська система, яка поступово складається. Характеризуючи дану тему слід зазначити, що у роки незалежності України було не тільки реформовано, але й створено нову банківську систему:

– створені основи дворівневої банківської системи, валютного ринку та ринку цінних паперів;

– здійснено перший етап реформування грошової системи держави з введенням проміжної валюти – українського карбованця;

– введено національну грошову одиницю – гривню;

– запроваджено нові прогресивні технології перераховування коштів на основі електронних платежів;

– введено у дію Банкнотно-монетний двір та фабрику банкнотного паперу;

– розпочато реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках;

– напрацьовано нормативну базу для здійснення монетарної політики та банківського нагляду.

Структура банківської системи в Україні на сучасний стан представлена двома рівнями (стаття 4 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року № 2121 - ІІІ): Національним банком і банками різних форм власності, спеціалізації і територіального рівня.

Проте не можна сказати, що банківська система України уже склалася. В більшості країн світу банківська система включає окрім центрального банку держави та банків другого рівня ще систему небанківських фінансово-кредитних установ. Це викликано: по-перше, прагненням покращення контролю за їх діяльністю; по-друге, небанківські установи здійснюють певні банківські операції і державі простіше законодавчо врегульовувати порядок здійснення банківських операцій, а не діяльність банків та небанківських установ окремо.



На даний час важко сказати по якому шляху розвитку банківської системи піде український законодавець: можливо небанківські фінансово-кредитні установи будуть включені у банківську систему, можливо їх в близькому часі виділять в окрему систему небанківських (парабанківських) установ.

Перед тим, як перейти до розгляду та вивчення банківської системи України, студент повинен уяснити, що таке банк та які його основні функції.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року, банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

Отже, банківські послуги можна звести до таких груп:

– послуги, пов’язані з розрахунково-касовими, кредитними та іншими операціями, об’єм яких підлягає обліку;

– консультації, участь банків в перевірці проектно-кошторисної документації інших інженерних послуг.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу.

Національний банк України є банком першого рівня банківської системи України та здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, Закону України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року № 679-XIV , Закону України “Про банки і банківську діяльність”, інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Слід зазначити, що Національний банк України було створено на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР згідно постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991р. “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про банки і банківську діяльність”.

‡агрузка...

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, – цінової стабільності.

Студентам необхідно ознайомитися зі статтею 7 Закону України "Про Національний банк України", яка визначає функції НБУ.

Особливу увагу потрібно звернути на керівні органи Національного банку, зокрема вищий орган управління Національного банку України – Раду Національного банку України і керівний орган – Правління.

Рада Національного банку України складається з чотирнадцяти осіб. Членом Ради Національного банку України може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь в галузі економіки та фінансів і при цьому має досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою (стаття 10 Закону ”Про Національний банк України”).

Президент України призначає сім членів Ради Національного банку України. Призначення членів Ради Національного банку України проводиться Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної Постанови.

Правління Національного банку України, згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики, через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики та здійснює управління діяльністю Національного банку України.

Повноваження Правління Національного банку України визначені статтею 15 Закону України “Про Національний банк України”, з якою студенти повинні ознайомитися.

Очолює Правління Національного банку України Голова Національного банку України, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на 5 років.

Необхідно відзначити, що банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій (стаття 5 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку (стаття 6 Закону).

Студент повинен знати, що державний банк – це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Слід звернути увагу на те, що банки мають право створювати банківські об’єднання. Метою створення будь-якого банківського об’єднання є збільшення безпеки діяльності його членів. Це може бути або підвищення загальної ліквідності членів даного об’єднання, або обмін інформацією між членами об’єднання. Проте всі ці дії покликані лише на кращу безпеку діяльності членів банківського об’єднання. Додержання цього веде до збільшення обороту кожного учасника об’єднання, зменшення кредитного ризику і т.д., тобто до зростання загального чистого прибутку кожного члена банківського об’єднання.

Відповідно до Закону України “Про банки та банківську діяльність” фінансово-кредитним установам можна створювати такі об’єднання:

– банківська корпорація;

– банківська холдингова група;

– фінансова холдингова група.

З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації. Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

На практиці банківські асоціації зазвичай лише обмінюються потрібною інформацією (доступ до якої обмежено, н-д: комерційна таємниця) для збільшення безпеки своєї діяльності.

Учасниками банку (особи, що мають право їх створювати) можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Це означає, що якщо раніше учасники банку брали участь у протизаконних фінансових операціях чи мають значні непогашені борги (знаходяться на межі банкрутства) то їм буде заборонено створити новий банк. Все це робиться з метою безпеки вкладів у банківські організації населення та юридичних осіб.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Підрозділ банку використовує найменування лише того банку, підрозділом якого він є. До назви структурного підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього підрозділу.

Особливість порядку створення банку полягає в тому, що перед державною реєстрацією цієї установи його учасники по-суті проводять більшість дій по створенню банку. Тобто учасники значно ризикують у фінансовому плані, бо у разі відмови у реєстрації вони втрачають значні кошти. Дані умови встановлені Законом України “Про банки і банківську діяльність” як певний бар’єр для недобросовісних учасників банку, що створюють новий банк лише для проведення фінансових махінацій.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність” та нормативно-правових актів Національного банку України.

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:

1) заяву про реєстрацію банку;

2) установчий договір (крім державного банку);

3) статут банку;

4) рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;

6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

8) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;

10) нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11) копії звіту про проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12) відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.

Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку. Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається Національним банком України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного пакета документів, зазначених у цій статті.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Національний банк України видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

У разі порушення вимог законодавця Національний банк України може відмовити в державній реєстрації банку. Про відмову у державній реєстрації банку Національний банк України приймає мотивоване рішення. Засвідчена Національним банком України копія рішення про відмову в реєстрації банку надсилається уповноваженій особі банку рекомендованим листом або вручається під розпис.

Після проведення банківської реєстрації банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку. Особливість банківської ліцензії полягає в тому, що в ній детально вказана та діяльність, якою має право займатися банк. Та діяльність, що не вказана у ліцензії, заборонена для проведення.

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається Національним банком України протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті.

Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Створення банку з іноземним капіталом має певні особливості (більш жорсткі умови порядку створення поряд з українськими банками). Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов'язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом його правління (рада директорів) має отримати попередній дозвіл Національного банку України.

Звісно ж, для ефективної діяльності банки повинні відкривати свої філії та представництва, як структурні підрозділи даних банків. Філії банків відкриваються за згодою Національного банку України, яка надається на підставі певних документів.

Реєстрація філій банку здійснюється Національним банком України протягом одного місяця з моменту надання усіх необхідних документів шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру банків. Банки зобов'язані надавати інформацію Національному банку України про відкриття представництва, яка вноситься до Державного реєстру банків.

Реєстрація представництв банків-нерезидентів здійснюється Національним банком України.

Національний банк України може відмовити у реєстрації представництва іноземного банку у разі порушення порядку реєстрації, невідповідності наданих документів законодавству України, недостовірності інформації, а також недотримання умов реєстрації або перевищення повноважень щодо сфер діяльності представництва. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Банк, крім зазначених вище основних операцій (здійснення кредитування і т.д.) має право на підставі банківської ліцензії здійснювати певні операції та угоди, що передбачені статтею 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, з якою студентам слід ознайомитися.

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку. Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

Студентам слід звернути увагу на банківське регулювання – одну із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Потрібно дати характеристику банківському нагляду – це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку. Головна мета банківського регулювання і нагляду – безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

рекомендована література


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.014 сек.)