АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Деякі задачі фізичного та геометричного змісту

Читайте также:
  1. I. Розв’язати задачі
  2. III Задачі
  3. III Задачі
  4. IV. Розв’язати задачі
  5. Алгоритм задачі обробки економічної інформації
  6. В) задачі та ділові ігри
  7. В) задачі та ділові ігри
  8. В) задачі та ділові ігри
  9. Вимоги до змісту дипломної роботи
  10. Вимоги до змісту загальної середньої освіти
  11. Вимоги до змісту та виконання курсової роботи
  12. Вимоги до змісту та виконання курсової роботи (Розділ 1)

Диференціальні рівняння мають велике значення для розв¢язування задач з різних галузей науки: астрології, хімії, механіки, геометрії, а особливо для розв¢язування задач з фізики.

За допомогою диференціальних рівнянь фізичні процеси описуються просто, повно, і набагато полегшують розв¢язування задач.

Вичерпних правил для складання диференціальних рівнянь немає.

В більшості випадків методика розв¢язування задач з використанням звичайних диференціальних рівнянь зводиться до слідуючого:

1) аналіз умови задачі і складання малюнку, який пояснює її суть;

2) складання диференціального рівняння розглядуваного процесу;

3) інтегрування цього рівняння і визначення його загального розв¢язку;

4) визначення часткового розв¢язку задачі на основі даних умов задачі;

5) визначення при необхідності деяких параметрів (наприклад, коефіцієнта пропорціональності і т.д.), з використанням для цієї мети додаткових умов задачі;

6) вивід загального закону розглянутого процесу і числове визначення шуканих величин;

7) аналіз відповіді й перевірка вихідного положення задачі.

Деякі з цих рекомендацій в залежності від характеру задачі можуть і не використовуватись.

П р и к л а д 21. Швидкість охолодження тіла пропорційна різниці між температурами тіла і середовища. При деяких розрахунках вважають, що коефіцієнт пропорціональності лінійно залежить від часу: k = k0 (1 + at). Знайти залежність між температурою тіла q і часом t, якщо при t = 0 q = q0, а темпе-ратура оточуючого середовища q1.

 
 

Р о з в¢ я з о к. Диференціальне рівняння охолодження тіла

де k - коефіцієнт пропорціональності, який лінійно залежить від часу:

k =k 0 (1 + at).

 
 

Враховуючи це, одержимо:

Відокремлюючи змінні, одержимо:

 
 

Після потенціювання одержимо:

Враховуючи початкові умови: при t = 0, q = q0, знайдемо постійну величину С:

q0 = q1 + С, звідси С = q0 - q1.

 
 

Таким чином, закон охолодження тіла:

Отстаточно

П р и к л а д 22. Точка масою m рухається прямолінійно; на неї діє сила, пропорційна часу (коефіцієнт пропорціональності k 1), починаючи з моменту, коли швидкість дорівнювалась нулю. Крім того, на точку діє сила опору середовища, пропорціональна швидкісті (коефіцієнт пропорціональності k 2). Знайти залежність швидкості від часу.

Р о з в¢ я з о к.. На матеріальну точку, що рухається прямолінійно, діють сили F пропорціонально часу:

F1 = k 1 t,

F2 пропорціональна швидкості

F 2 = - k 2 v,

де знак мінус означає, що сила F2 протидіє руху.

Результуюча ціх двох сил

F = F1 + F 2, або F = k1 t - k 2 v.

За другим законом Ньютона

 
 

Звідси маємо диференціальне рівняння руху:

 
 

Розв¢язуємо одержане лінійне рівняння. Нехай v = uw, v¢ =u¢w + uw¢, тоді

 
 

З рівняння (1) маємо

З рівняння (2) маємо

 
 

 

 
 

Отже,

 
 

Використовуючи початкові умови v = 0 при t = 0, знайдемо значення постійної С:

 
 

Таким чином, залежність швидкості руху матеріальної точки від часу

П р и к л а д 23. Сталева проволока довжиною l0 з поперечним перерізом F розтягується з силою, яка поступово зростає до величини Р. Знайти роботу розтягування.

Р о з в¢ я з о к.. Видовження проволоки D l під впливом розтягуючої сили визначається за формулою

 
 

де k - коефіцієнт видовження, l0 - початкова довжина проволоки.

 
 

Розглянемо елементарний процес:

 
 

Приймаючи на нескінченно малій частині видовження dl силу Р постійною, одержимо роботу, яка виконується цією силою на розглядуваній частині

 
 

Інтегруючи останнє рівняння, одержимо загальний розв¢язок

 
 

Для визначення С використовуємо початкові дані, при Р = 0, w = 0, отже

 
 

Отже, шукана робота розтягування

П р и к л а д 24. Ланцюг, що звисає на гачку, починає сповзати в момент часу, коли один кінець його має довжину 12 м, а другий 8 м. За який час ланцюг сповзе повністю?

Р о з в¢ я з о к.. Позначимо через x(t) довжину довшого кінця ланцюга в момент часу t, тоді 20- х (1) - довжина коротшого кінця, а їх маси відповідно дорівнюватимуть m1 = x g, m2 = (20 - x)g, де g - густина матеріалу, з якого зроблено ланцюг. Рух відбувається за рахунок двох сил F1 = m1g і F2 = m2g. Тоді за законом Ньютона рівняння руху ланцюга має вигляд:

mx¢¢ = m1g - m2g,

де m = 20g - маса всього ланцюга, а х¢¢(f) - прискорення руху в момент часу t.

Підставимо в рівняння руху знайдені величини (нехай g = 10 м/с2. Тоді маємо:

20g х ¢¢ = х g × 10 - (20 - х)g × 10, або х ¢¢ - х = - 10.

Це неоднорідне рівняння з правою частиною f(x) = -10.

Його характеристичне рівняння k2 - 1 = 0 має корені k 1 = 1, k 2 = -1. Загальний розв¢язок однорідного рівняння буде х одн. = С1et + C2e-t, а частинний х част. знаходимо як х част. = А. Тоді х¢ част. = х¢¢ част. = 0 і -А = -10, звідси А = 10.

Отже, загальним розв¢язком рівняння руху є

x(t) = C1et + C2e-t + 10

З умови задачі визначаємо початкові умови, а саме: х (0) = 12 (довжина довшого кінця) і х ¢(0) = 0, бо ланцюг знаходився у стані спокою до цього моменту.

Підставляючи першу умову в загальний розв¢язок, маємо:

С1 + С2 = 2

Знайдемо x¢(t): x¢(t) = C1et - C2e-t, підставляючи сюди другу умову, дістаємо:

С1 - С2 = 0

 
 

і частинний розв¢язок рівняння має вигляд:

x(t) = et + e-t + 10.

 
 

Ланцюг повністю впаде, коли x(t) = 20.Тоді маємо:

 
 

Звідси визначимо час t. Нехай et = z. Тоді

Лише перший корінь задовольняє умову задачі. Отже, et = 5 + 2 i t = ln (5 + 2 )»2,292, тобто ланцюг упаде приблизно через 2,3 с.

П р и к л а д 25. Довести, що крива у = f(x) є параболою у = С х 2 тоді і тільки тоді, коли вона має таку властивість: якщо через будь-яку точку кривої провести прямі, паралельні осям координат до перетину з ними, то крива поділить утворений прямокутник на дві фігури, площі яких відносяться як 1:2, рахуючи від осі ОХ.

 
 

Р о з в¢ я з о к.. Позначимо через S1 площу фигури, що прилягає до осі ОХ. Тоді

(тут х - абсциса довільної точки М(х; у) кривої у = f(x)). Тоді площа другої фігури

S2 = xy - S1

Так як за умовою S2 = 2S1, то 3S1 = ху, або

 
 

Продиференцюємо цю рівність за змінною х:

3 у = у + ху¢, або ху ¢, або ху¢ = 2 у.

Одержали рівняння з відокремлюваними змінними. Маємо


П р и к л а д 26. Знайти криву, що проходить через точку (0; -2), щоб кутовий коефіцієнт дотичної в довільній її точці дорівнював ординаті цієї точки, збільшеній на 3.

Р о з в¢ я з о к.. Складемо диференціальне рівняння за умовою задачі. Оскільки кутовий коєфіцієнт дотичної до кривої y = f(x) в точці (х, у) дорівнює у ¢, то за умовою

у¢ = у + 3.

 
 

Одержали рівняння з відокремлюваними змінними. Його загальний розв¢язок

Враховуючи початкові умови, дістаємо ln 1= 0 + C, звідси С = 0 і

ln|y+3| = x, або у = ех - 3.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)