АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лабораторна діагностика

Читайте также:
  1. IV. Лабораторная диагностика ВИЧ-инфекции
  2. Аденовирусы, морфология, культуральные, биологические свойства, серологическая классификация. Механизмы патогенеза, лабораторная диагностика аденовирусных инфекций.
  3. Вирус бешенства, морфология, биологические свойства, вирусные включения. Патогенез заболевания. Лабораторная диагностика бешенства.
  4. Вопрос 65. Лабораторная диагностика чумы
  5. Глобальная компьютерная сеть INTERNET (Лабораторная работа № 4)
  6. Діагностика.
  7. Жизненный цикл дизентерийной амебы. Лабораторная диагностика и профилактика амебиаза. Другие амебы, паразитирующие у человека.
  8. І Сифіліс, лабораторна діагностика
  9. ІІ Поворотний тиф, лабораторна діагностика
  10. ІІ Хламідії, їх лабораторна діагностика
  11. ІІІ Лабораторна діагностика дерматомікозів
  12. ІІІ Лабораторна діагностика лептоспірозу

Основні методи діагностики кашлюка та пара кашлюка є бактеріологічний та серологічний.

Бактеріологічний метод використовують у перші 2-3 тижні захворювання. Матеріалом для здійснення цього методу служать слиз із носоглотки або харкотиння. Існує 2 способи взяття матеріалу: за допомогою задньоглоточного тампону та метод «кашльових пластинок».

Перший спосіб використовують при легких, стертих клінічних формах кашлюка. Матераіл треба брати натщесерце або через 3 години після їжі. Використовують 2 види тампонів: сухий та вологий. Матеріал, який беруть сухим тампоном, треба негайно посіяти на поживне середовище. Матеріал, взятий вологим тампоном, треба транспортувати у бактеріологічну лабораторію у найближчі 2-3 години.

Взяття матеріалу задньоглотчним тампоном (тампон зігнутий під кутом 120 град) здійснює медчна сестра. Для цього дитина повинна відкрити рот. Медична сестра лівою рукою за допомогою шпателя фіксує язик, а правою рукою вводить тампон у порожнину рота, спрямовуючи його за корінь язика. Тампон не повинен торкатися щік, язика, піднебіння. Кінчиком тампону торкається задньої стінки глотки, проводячи ним зправа наліво 2-3 рази, а потім обережно його виймає.

При важких клінічний формах роблять посів за методом “кашльових пластинок”: під час кашлю чашку Петрі з живильним середовищем тримають на відстані 10-15 см перед ротом. На поживне середовище не повині потрапляти слина, блювотні маси тощо.Транспортування матеріалу здійснюють у біксах при температурі 4-37 град, запобігаючи потраплянню прямих сонячних променів. Збудник коклюшу можна виділити протягом перших двох тижнів хвороби. Культури виростають через 2-5 днів. Колонії на середовищі Борде-Жангу нагадують краплини роси. Види виділених культур визначають за морфологічними, культуральними, ферментативними й антигенними властивостями.
Після 2 - 3 тижня захворювання проводять серологічну діагностику. Використовують розгорнуту РА, завдяки якій визначають титр (кількість)антитіл у дитини. Діагностичним титром для людини, що не вакцинована та ніколи не хворіда кашлюком, є 1:80, а для вакцинованих дітей дослідження проводять двічі. Це так називає мий метод «парних сироваток». У людини беруть для дослідження кров. Визначають титр антитіл, а через 2 тижні дослідження повторюють. Діагностично значимим є наростання титру антитіл у 4 рази та більш.

Профілактика і лікування. Для попередження виникнення захворювань важливе значення має рання діагностика й ізоляція хворих дітей протягом 30 днів від початку хвороби. Ослабленим дітям, які були в контакті з хворими, з профілактичною метою вводять імуноглобулін.

Для специфічної профілактики застосовують адсорбовану кашлюково-дифтерійно-правцеву (АКДП) вакцину. Перше щеплення роблять у віці 3,4,5 місяців, ревакцинацію – через 18 міс. Лікування проводять проти кашлюковим імуноглобуліном і антибіотиками, з яких найбільш ефективними є левоміцитин, еритроміцин, ампіцилін і тетрациклін, але вони діють лише в катаральному і в перші дні спазматичного періоду хвороби.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)