Займенник (розряди та Відмінювання)

Œ Присвійний займенник (PRONOMEN)

У латинській мові п'ять присвійних займен­ників. Як і прикметники, вони записуються у формі всіх трьох родів, а перекладаються тільки в чоловічому роді: meus, a, um - "мій"; tuus, a, um - "твій"; suus, a, um - "свій"; noster, stra, strum - "наш"; vaster, stra, strum - "ваш".

Відмінювання присвійних займенників здій­снюється подібно до іменників і прикметників 1-2 відміни: форми жіночого роду відмінюються за першою відміною; форми чоловічого та середнього родів - за другою (див. Lectio II).

 Особові займенники і займенник зворотний

Особових займенників у латинській мові чотири: ego - "я", tu - "ти", поз - "ми", vos -"ви".

Особового займенника третьої особи у ла­тинській мові немає; замість нього вживаються вказівні займенники або займенник зворотний.

Зворотний займенник sui "себе" не має форм множини і називного відмінка однини.

Зразок відмінювання:

Ž Вказівні займенники

Вказівних займенників у латинській мові декілька: is, ea, id - "той, та, те" - може вжива­тися у значенні "він, вона, воно"; похідний від нього idem, eadem, idem - "той самий, та сама, те саме"; iste, ista, istud - "цей, ця, це; той, та, те"; ille,illa,illud - "той, та, те; він, вона, воно"; hie, haec, hoc - "цей, ця, це".

Особливістю відмінюваня вказівних займен­ників (і всіх інших, крім особових і зворотного) є наявність так званих займенникових закінчень, спільних для всіх трьох родів: в Gen. Sing. -ius. Dat. sing. -і. В інших відм(див. Lectio II)інках вони відмінюються подібно до іменників і прикмет­ників 1 відміни – для жіночого роду), і 2 відміни – для чоловічого та середнього родів (див. Lectio II)

Зразки відмінювання в однині і множині:

Відмінювання займенника is, ea, id обов'язково треба знати напам'ять, оскільки за непрямими відмінками в словнику його знайти важко. Те ж саме стосується і особових займенників.

 Відносні займенники

Відмінювання відносних займенників: qui, quaе, quod - "хто, що" (стосовно іменника); або "який, яка, яке" (стосовно прикметника) бажано знати напам"ять:

Scito!

Подібним же чином відмінюються і питальні займенники: qui? quae? quod? - "який? яка? яке?", "котрий? котра? котре?"; питальний займенник quis?, quid? - "хто?", "що?" відрізняється формою середнього роду в nom. sing, і вжи­вається тільки в однині.

 Означальні займенники

Означальний займенник ipse, ipsa, ipsum ”сам, самий, -а, -е”, відмінюється як вказівний займенник ille, ilia, illud, але в серед­ньому роді має закінчення -um.

Займенник talis, tale "такий, а, е" відміню­ється як прикметник двох закінчень, тобто за голос­ною групою (див. Lectio III).

‘ ЗАЙМЕННИКОВІ ПРИКМЕТНИКИ

Unus, -a, um – один, одна, одно; solus, -a, um – тільки один;

totus, -a, um – цілий, весь, вся, все; alter, -era, -erum – інший, -а, -е; uter, utra, utrum – котрий, -а, -е; ullus, -a, um – який-небудь; nullus, -a, um – жодний, -а, -е; neuter, -tra, trum – ні той, ні інший.

ТЕКСТ

Поиск по сайту: