АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні підходи до вивчення сім'ї в соціологічній думці

Складний характер сім'ї як соціального утворення зумовлює наяв­
ність різноманітних методологічних підходів до її вивчення. Разом із тим їх можна об'єднати в декілька груп залежно від того, в якій ролі
розглядається родина .Методологія символічного інтеракціонізму розглядає сім'ю як малу соціальну групу. Сім'я розуміється тут як сукупність соціальних ролей, які виникають і реалізуються у взаємодії її членів, зумовлюючи їхні позиції. У більшості таких досліджень сім'я ототожнюється з відносно закритою системою, яка має досить слабкі зв'язки з навколишніми інститутами, організаціями і групами. Тому інституціональний і культурний аспект сім'ї практично не аналізується. Цей напрям зосереджує увагу на дослідженні ролей і статусів, між статусних стосунків у процесі комунікації, конфліктів, прийнятті рішень тощо -Близькою до нього є інша спроба розгляду стосунків у сім'ї

фліктологічний підхід, представники якого звертають увагу передусім

шідхід — 1 на складний суперечливий характер сімейних взаємин, на рольові й

статусні конфлікти між членами родини і т. ін. Деякі дослідники акцентують на аналізі порядку розподілу влади всередині сім'ї, надаючи особливого значення механізмові прийняття рішень. Зазвичай, зазначають вони, ті члени сім'ї, які володіють більшими матеріальними засобами, отримують більшу владу. Сучасний варіант теорії конфлікту, що стосується сім'ї, запропонований Х.Гартман.Для неї родина — це «місце боротьби». Вона стає полем бою, де відбуваються конфлікти щодо перерозподілу засобів, у тому числі і щодо праці в домашньому господарстві та виховання дітей. Як вважає Х.Гартман, важчі обов'язки жінки в домашньому господарстві є формою експлуатації, яка склалася всередині капіталістично-патріархальної системи. Ця теорія має назву «марксистсько-феміністської», бо наголошує на експлуатації жінки-робітниці з боку чоловіка-капіталіста, в руках якого сконцентровані економічні засоби. Отже, в центрі уваги цієї конфліктологічної парадигми є напруженість і боротьба всередині сім'ї.

Однак оскільки погляд на сім'ю як на малу соціальну групу лише

нещодавно став домінуючим, то поширенішими є соціологічні концепції, де сім'я розглядається як соціальний інститут і в ширшому плані — як соціальна система.



Найхарактернішими тут є моделі сім'ї, розроблені в межах

структур-ного функціоналізму. Його представник Т.Парсонсвиходить з позиції

функціоналізм' про універсальний характер нуклеарної сім'ї, всередині якої він розрізняє


Розділ II. Суб'єкти суспільного життя

два типи лідерства: інструментальне, пов'язане з вирішенням організа­ційних завдань, та емоційне. Відтак соціальна система нуклеарної сім" уявляється Т.Парсонсом як сукупність таких ролей:

• чоловік/батько

• жінка/мати

• син/брат

• донька/сестра

. Інструментальне лідерство встановлюється за роллю «чоловік/батько», емоційне — за роллю «жінка/мати». Функціональне завданш підтримки емоційного балансу між всіма членами сім'ї, необхідного длі нормальної соціалізації дітей, вимагає міцного союзу між подружжям закріпленого шлюбом. Соціальна система родини, згідно з Т.Парсонсом має тимчасовий характер: виконавши завдання соціалізації дітей, вон; самоліквідується, тому що діти утворюють власні нуклеарні сім'ї. Моделі Т.Парсонса ґрунтувалася на визнанні ним ізольованого характері нуклеарної сім'ї, тобто відсутності сталих міцних зв'язків членів сім'ї з своїми батьками та іншими кровними родичами. Відповідно до ціє моделі лише один член родини — чоловік (чоловік/батько) здійсню^ зв'язок між сім'єю і економікою суспільства, праця жінки суттєвої рол для життя родини не має.

Дослідження сім'ї в СШ А у 60—70-х рр. спростували багато положен
Т.Парсонса, передусім його тезу про ізольований характер нуклеарнс
сім'ї. Було доведено, що зв'язки з найближчими родичами мають велик
значення для сучасних родин, що в розвинутих країнах досить поширег
великі (а не лише нуклеарні) сім'ї, які складаються з 3—4 поколіні
Е.Ботт виявила таку закономірність: що в ширший соціальний контекс
включена родина, то менш розмежованими є ролі подружжя. Нині
структурному функціоналізмі сім'я аналізується з позиції її пристосу
вання до обширнішої соціальної системи.
Основними для цього підходу
поняття структури, функції, визначення ситуації тощо. При цьом
акцентується на сталості та міцності сім'ї. Менше уваги приділяється
змінам і суперечностям всередині родинного кола.

‡агрузка...

Конфлікте- логічний підхід

Цю прогалину заповнює конфліктологічний підхід, для якого Властивим є розгляд стосунків не лише в родині, а й між сім 'єю як соціальнії інститутом та іншими соціальними інститутами та організаціям, Такого роду конфлікти можуть виникати з приводу виховання дітей -краще це робити: спільно вдома батькам чи в дошкільних закладах організованих державою), перерозподілу матеріальних засобів (хі повинен приймати рішення про використання коштів, якими волод сім'я, — члени родини чи представники державного апарату) і навіп харчування (де краще пообідати: вдома стравами, приготовленим


Тема 8. Соціологія сім'ї


Ситуаційний підхід

Інституціо-

нальний

підхід

Соціобіологія

Радянська соціологія сім'ї


жінкою, чи в кафе або ресторані). Отже, в руслі конфліктологічної парадигми розробляються проблеми як внутрішньосімейного життя, так і конфліктів зовнішніх — між сім'єю та її соціальним оточенням.

Ситуаційний підхід зосереджується на дослідженні цінностей і норм у сфері сімейно-шлюбних відносин і розглядає їх як соціальну ситуацію, що визначає функціонування різних типів родин. Для прихильників цього напряму центральними є поняття соціальної ситуації і ролі.

Інституціональний підхід дозволяє розглядати родину як соціальну систему, яка є одним з основних соціальних інститутів. При цьому зазначається, що багато важливих функцій сім'ї переходить до суспільства. У цих дослідженнях центральними поняттями стають індивід і культурні цінності, які він визнає.

У західній соціологічній думці є ще один напрям, який розглядає сім'ю радше в природному, а не в соціальному контексті. Соціобіологіята ЇЇ концепція сім'ї ґрунтується на визнанні всезагальності законів еволюції та природного відбору. Другий важливий вихідний пункт соціобіологів — ідея тотального універсального і первинного характеру інстинкту продовження роду. Необхідність сімейного існування закла­дена в самій біологічній сутності людини і визначається потребами відтворення. Тому люди об'єднуються в родинах, але стратегія відтво­рення у чоловіків і жінок відмінна. Для чоловіків характерним є прагнен­ня і здатність залишити по собі якомога більше нащадків (що, зрештою, притаманне для всіх самців у природі). Жінки ж зосереджуються на клопотах про виживання нащадків; їх родинний внесок вищий, ніж чоловіків. Відмінність стратегії відтворення в сім'ях призводить до конфліктності у стосунках подружніх пар. Отож соціобіологи також вважають, що конфліктність органічно властива родині, основи кон­флікту мають біологічне, еволюційне походження, а самі конфлікти — неминучі.

У межах радянської соціології сім'я розглядалася насамперед як соціальний інститут. У СРСР десятиріччями діяльність практично всіх соціальних інститутів підпорядковувалася меті забезпечення максималь­но можливої зайнятості населення (в тому числі й жінок) у суспільному виробництві. Наявність і розмір родини досить часто ставали негатив­ними чинниками в усіх суттєвих моментах життєдіяльності радянської людини: при пошуках праці й розподілі матеріальних благ, освітньому і професійному зростанні, побутовому й медичному обслуговуванні, організації відпочинку і прилученні до культурних цінностей, пенсій­ному забезпеченні тощо. Як слушно зазначає О.Дудченко, зменшення



Розділ II. Суб'єкти суспільного життя


Сучасний

стан

соціологічних

досліджень

сім'ї


ролі сім'ї в радянському суспільстві безумовно сприяло деприватизації життя індивіда, уніфікації способу життя і мислення, зведенню родинних та інших групових інтересів до «особистих» (на противагу «суспільним»), полегшенню в кінцевому результаті маніпуляції'поведінкою індивідів і цілих груп людей.Нині в українській соціології посилюється інтерес до проблем сім'ї як малої соціальної групи. Це багато в чому пояснюється тим, що руйнація тоталітарного режиму і болісний перехід до якісно нового типу суспільства, який супроводжується кризовими явищами, зробив сім'ю одним з центральних осередків життя людини, зумовив його зростаючу приватизацію. Родина в сучасних умовах перетворюється на «острівець безпеки», притулок і схованку від усіх потрясінь перехідного періоду. На часі, очевидно, і вироблення нового типу відносин сім'ї і суспільства, заснованого на рівноправності й партнерстві, на взаємодії і взаємній повазі.

Помітну роль у налагодженні такого типу відносин відіграє сучасна українська соціологія та її основні дослідницькі осередки. Дослідження сім' та її проблем зосереджені нині переважно в Українському інституті соціальних досліджень; спільно з Центром «Соціальний моніторинг» протягом останнього десятиріччя було здійснено низку проектів, що мали на меті з'ясувати становище сім'ї в Україні, появу нових тенденцій і проблем, зміни у ціннісних орієнтаціях щодо родинного життя тощо. Найпотужнішим джерелом визначення стану сімей на сьогодні є вибіркові обстеження Державного комітету статистики «Умови життя домогосподарств». Усі ці дослідження, в яких вагома роль належить соціологам, допомогли формуванню пропозицій для вироблення державної сімейної політики в країні. Таким чином, саме в цій ділянці суспільного життя України найвиразніше виявляється важлива роль соціології, яка не тільки збільшує обсяг і глибину своїх знань про сім'ю як органічну складову соціуму, а й допомагає органам влади оптимі-зувати умови створення і розвитку сучасних родин.


 

 

Тема 8. Соціологія сім'ї

життя слід розглядати в динаміці, а не в статиці. Він вирізняє декілька етапів розвитку сім'ї в англосаксонському середовищі:

сім'я у дохристиянському суспільстві (з домінуванням парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю одиноких людей);

сім'я у християнському суспільстві (з великим впливом церкви на життя родини і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом у шлюб, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо);

сім'я в індустріальному суспільстві (з початком промислового пере­вороту в кінці XVIII ст. відбувається перша революція в родинному житті: зниження віку вступу в шлюб, збільшення народжуваності, широке використання жіночої праці, дозвіл розлучень за судовим рішенням і т. ін.).

Революційні Сучасний етап розвитку західного суспільств приніс другу революцію

зміни в сімейному житті, яка не лише докорінним чином змінила сім'ю і

з сучасній родинні стосунки, а й, на думку багатьох дослідників, поставила під

сім'ї сумнів саме існування сім'ї. Це зумовлене цілою низкою обставин еко-

номічного і культурного характеру. Соціологи називають серед них:

зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність (а це викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури родинних взаємин, до змін традиційних функцій сім'ї, рівноправ'я з чоловіками у прий­нятті рішень, у контролі над видатками та майном сім'ї тощо. Недарма німецькому філософу Ф.Ніцшеналежать слова: «Коли чоловік і жінка стануть рівноправними, сім'я загине»);

утворення двох центрів життя — праці й дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім'ї);

еволюція поглядів на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю, зростанням анонімності сексуальної поведінки, збереженням секретності позашлюбних зв'язків, діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледве не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки з пом'якшенням традиційних уявлень про дозволене і недозволене тощо);

винахід надійних контрацептивних засобів (вперше в історії людства за допомогою таких засобів вдалося відокремити сексуальність від зачаття).


Розділ II. Суб'єкти суспільного життя

Тенденції розвитку

сучасної Ці та інші причини викликали появу різного роду тенденцій розвитку сім'ї, які нині широко поширені і в розвинених західних, і в сучасної сім'ї, які нині широко поширені і в розвинених західних, і в

посткомуністичних країнах. До них належать:

• зростання розлучень (абсолютне і відносне);

• зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

• зменшення середньої тривалості шлюбу;

• пізніший час вступу в шлюб

• спільне життя подружніх пар без оформлення шлюбу;

• населення та навіть його депопуляцією;

• збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюбу;

• зменшення кількості повторних шлюбів тощо.

Сучасна сім'я

сучасної Ці тендеції властиві і для розвитку сучасної сім'ї в Україні. Однак

сучасної специфіка сімейних взаємин у нашій країні полягає в тому, що вони надзвичайно тісно пов'язані із загальним кризовим станом українського суспільства і насамперед — з низкою матеріальних проблем, суть яких можна висловити дуже коротко: боротьба родин за виживання в кризовому соціумі. Розглянемо основні індикатори становища сімей в Україні, розпочавши з демографічних аспектів їх існування.

Передовсім слід зазначити, що розвиток сімейно-шлюбних процесів у сучасній Україні відбувається в дуже складній соціодемографічній ситуації, для якої характерне явище депопуляції населення. Це поняття означає зменшення населення країни внаслідок перевищення кількості

Табл. № і.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.015 сек.)