Нові риси

капіталіс­тичної економічної системи

М.Вебер про роль протестант­ської етики ' у становленні капіталізму

економічної діяльності за капіталізму прямо впливають'на відчуження людини від її власної суті, від результатів праці й самої праці. Тому основ­не завдання» згідно з К.Марксом, — подолання всезагального відчуження і перехід до справді людського життя у новій, комуністичній суспільно-економічній формації.

КМаркс уперше застосував системний аналіз до суспільства: будь-яке суспільство належить до певної суспільно-економічної формації, де всі підсистеми (економіка, політика, культурне життя і т. їн.) взаємодіють одна з одною і розвиваються на основі економічного базису. Однак і позаекономічні види діяльності також відіграють активну роль: коли економічний базис не відповідає соціальній надбудові, він революційним чином перетворюється. Отже, на час першого, початкового періоду розвитку капіталістичної (економічної системи теорія К.Маркса була найадекватнішим її описом і аналізом, здійсненим у соціологічному плані.

Проте з подальшим розвитком капіталізму виникають нові риси, які-цей лад суттєво модифікують: він стає гнучкішим у соціальному плані (очевидно, праці К.Маркса і пророцтва щодо неминучого повалення цього ладу його могильником — пролетаріатом — відіграли в тому не останню роль, змусивши капіталістів повернутися обличчям до потреб робочого люду). Змінилися відносини між працею і капіталом, зростав добробут робітників та їх соціальний захист (цьому прислужилася невпинна боротьба пролетаріату за свої права). Виникло державне регулювання, яке стримувало безжалісну конкурентну боротьбу та утворення монополій, тощо. Ці нові економічні й соціальні реалії від­крито і проаналізовано у працях М.Вебера та Е.Дюркгайма. У них економічна сфера й економічні відносини розглянуті з позицій загальної соціологічної теорії. Це зумовило виникнення третього етапу в розвитку наукових уявлень про економіку з погляду соціології.

М.Вебер здійснив дослідження раціональних та ірраціональних мотивів поведінки людини в економічній діяльності й розкрив взаємо­зв'язок етики протестантизму з типами трудової поведінки. Якщо, наприклад, католицька релігія того часу закликала до відмови від мирсь­кого, «світського» життя задля звернення до життя духовного, засуд­жуючи такі види економічної діяльності, як гендлярство, лихварство, нагромадження капіталу, то протестантизм заохочував новий вид аске­тичної поведінки у трудовій діяльності. Віра у провидіння, згідно з постулатами протестантизму означає, що людина обрана Богом, уся її діяльність заздалегідь визначена, а це змушує її постійно й наполегливо

Поиск по сайту: