АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЛЕКЦІЯ № 16

Читайте также:
  1. Лекція (15.04.2014) Тема 5: Грошові системи
  2. ЛЕКЦІЯ 1
  3. Лекція 1
  4. ЛЕКЦІЯ 1 ЩО ТАКЕ ЕТИКА?
  5. Лекція 1. ВВЕДЕННЯ В СОЦІОЛОГІЮ.
  6. Лекція 1. Національна економіка: загальне і особливе
  7. Лекція 1. Термінологічна і нормативно-правова база охорони праці
  8. ЛЕКЦІЯ 10 МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  9. ЛЕКЦІЯ 10. ВНУТРІШНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
  10. ЛЕКЦІЯ 11 ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ
  11. ЛЕКЦІЯ 12 МОРАЛЬНІ ВИМІРИ СПІЛКУВАННЯ
  12. ЛЕКЦІЯ 12. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Тема: Лікарські засоби групи гліцидів.

ПЛАН

· Загальна характеристика гліцидів.

· Глюкоза.

· Кальцію глюконат.

 

Гліциди (вуглеводи) – група органічних сполук, що складаються з вуглецю, водню та кисню. Більшість з них відповідають загальній формулі Сm(H2O)n. За хімічними властивостями гліциди – це полігідроксильні сполуки, що містять або утворюють під час гідролізу альдегідну або кетонну групи.

Гліциди (вуглеводи) класифікують:

· За кількістю атомів вуглецю в молекулі – тетрози, пентози, гексози, гептози та ін.;

· За основною функціональною групою – альдози і кетози;

· За кількістю атомів у циклі (для циклічних структур) – фуранози і піранози;

· За кількістю моносахаридних одиниць у молекулі – прості вуглеводи (моносахариди, монози), олігосахариди (від 2 до 10 моносахаридів) і плісахариди (понад 10 моносахаридів).

Очищають глюкозу перекристалізацією з водних або водно-спиртових розчинів, причому, якщо кристалізацію вести при температурі понад 30ºС – отримують безводну глюкозу, а при температурі нижчій від 30ºС – кристалогідрат, що містить одну молекулу води: C6H12O6. H2O.

Властивості: білий кристалічний порошок солодкого смаку, легко розчинний у воді, помірно – у 96% спирті.

І дентифікація:

Питоме обертання від + 52,5º до + 53,3º у перерахунку на суху речовину. Визначення проводять для 10% водного розчину в присутності розчину аміаку.

Для глюкози є характерним явище мутаротації, тобто зміни з часом кута обертання свіжовиготовлених розчинів вуглеводів. Для прискорення встановлення рівноваги як каталізатор додають декілька крапель розчину аміаку.

Тонкошарова хроматографія.

При нагріванні субстанції з розчином мідно-тартратного реактиву (реактив Фелінга) утворюється червоний осад, крім реактиву Фелінга для окиснення глюкози може бути використаний аміачний розчин срібла нітрату та реактив Несслера:

 

З фенілгідразином глюкоза утворює осад фенілгідразону, який при нагріванні утворює озазон жовтого кольору з характерною температурою топлення:

При взаємодії з мінеральними кислотами та кислотою щавлевою при нагріванні глюкоза утворює оксиметилфурфурол:

Оксиметилфурфурол – летка сполука, яка взаємодіє з аналіном або новокаїном, нанесеним на фільтрувальний папір, котрим закривають пробірку. Спочатку утворюється основа Шиффа світло-жовтого кольору, а потів фурановий цикл розкривається з утворенням поліметинового барвника, що має малиново-фіолетове забарвлення.

Експрес–реакція:

· з тимолом та кислотою сірчаною концентрованою утворюється темно-червоне забарвлення;

· при взаємодії з резорцином і кислотою хлористоводневою розведеною – при нагріванні до кипіння з’являється рожеве забарвлення.

Кількісне визначення: ДФУ не передбачає визначення кількісного вмісту глюкози в субстанції. Вміст глюкози в розчинах для ін’єкцій визначають:

· методом рефрактометрії;

· поляриметрія;

· йодометрія, зворотне титрування, індикатор крахмаль, s = 1.

До субстанції додають надлишок титрованого розчину йоду і розчин натрію гідроксиду:

Через 10-15 хвилин додають розчин кислоти сірчаної і надлишок йоду відтитровують натрію тіосульфатом:

 

 

Властивості: білий кристалічний порошок, помірно розчинний у воді, легко розчинний у киплячій воді.

Ідентифікація:

· Метод тонкошарової хроматографії.

· Субстанція дає реакції на кальцій з оксалатом амонію утворюється білий осад.


 

· З гліоксальгідроксианілом в присутності натрію гідроокису, натрію карбонату та хлороформу. Хлороформний шар при струшуванні набуває червоного кольору:

· З розчином хлориду заліза утворюється ясно-зелене забарвлення


(на глюконат-йон).

 

Кількісне визначення:

Метод комплексонометрії, в присутності аміачного буферного розчину, індикатор кислотний хром чорний спеціальний або кальконкарбонова кислота, титрують розчином едетату натрію від червоно-фіолетового до синього забарвлення, s = 1.


 

Зберігання: у добре укупореній тарі.

Застосування: є аналогом кальцію хлориду, антиалергійний, протизапальний, кровоспинний засіб.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)