АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання

Читайте также:
  1. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  2. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  3. Анатомо-физиологические особенности кожи, подкожной клетчатки, лимфатических узлов. Методика обследования. Семиотика.
  4. Анатомо-физиологические особенности органов дыхания у детей. Методика обследования. Семиотика.
  5. Анатомо-физиологические особенности органов кровообращения. Методика обследования. Семиотика.
  6. Анатомо-физиологические особенности органов пищеварения у детей. Методика обследования. Семиотика.
  7. Анатомо-физиологические особенности печени, желчного пузыря и селезенки у детей. Методика обследования. Семиотика.
  8. Анаэробная выносливость и методика ее направленного развития
  9. Аэробная выносливость и методика ее направленного развития
  10. Безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів. Гальванометри.
  11. Блок обчислення математичних функцій Math Function
  12. Блок обчислення похідної Derivative

Відносний показник - показник у формі відносної величини - це результат порівняння одного абсолютного показника з іншим; характеризує співвідношення між кількісними характеристиками процесів і явищ, що вивчаються, чи міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

При розрахунках відносних величин порівнювана величина - це величина, що знаходиться в чисельнику дробу; база порівняння - це величина, що знаходиться у знаменнику дробу, тобто це показник, з яким проводиться порівняння. Якщо при розрахунку структури в цілому ми не отримуємо 1 чи 100%, то необхідно здійснити коригування структури. При аналізі структури в динаміці використовується показник структурних зрушень у відсоткових пунктах. Відсотковий пункт визначається як різниця між часткою і -ї складової сукупності поточного року й відповідною часткою тієї самої складової минулого року. Слід зауважити, що при цьому структури явища за поточний і попередній роки мають бути порівнянними, тобто відображати однакову кількість складових в однакових межах.

Форми вираження відносних величин:

коефіцієнт: база порівняння = 1 (точність розрахунку - 0,000);

відсоток: база порівняння = 100 % (точність розрахунку - 0,0);

проміле: база порівняння = 1000 (точність розрахунку - 0);

· відносні показники інтенсивності є іменованими величинами.

Використовують сім видів відносних величин, характеристика яких і методика обчислення наведені у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Види відносних величин і порядок їх обчислення

Назва відносної величини Що характеризує відносна величина Методика обчислення Розрахункова формула
       
1. Відносна величина планового завдання (прогнозування) У скільки разів рівень плану (прогнозу) більший за рівень поточного періоду або яку частку становить від рівня поточного періоду     Рівень ознаки за планом на наступний період Фактичний рівень ознаки за базовий період ВВПЗ = dПЗ =
Закінчення таблиці 5.1
       
2. Відносна величина виконання плану (договірних зобов’язань) Рівень виконання плану, прогнозних розрахунків, договірних зобов’язань, державного замовлення Фактичний рівень ознаки за звітний період Рівень ознаки за планом (прогнозом) за звітний період   ВВВП = dВП =
3. Відносна величина динаміки Зміну явищ у часі Рівень ознаки у поточному (звітному) періоді Рівень ознаки одного з попередніх періодів ВВД = dД =
4. Відносна величина структури Частку складових частин сукупності в їх загальному підсумку Частина сукупності Уся сукупність ВВС = dС =
5. Відносна величина координації Співвідношення між складовими частинами однієї сукупності; показує у скільки разів одна частина сукупності більша за іншу частину цієї ж сукупності або яку частку одна частина сукупності становить від рівня іншої частини цієї ж сукупності Відношення однієї зі складових частин сукупності до іншої частини сукупності, обраної за базу порівняння (база порівняння обирається довільно) ВВК = dК =
6. Відносна величина просторового порівняння Співвідношення однойменних показників різних сукупностей за один і той самий проміжок часу Абсолютна велична ознаки одного об’єкта Абсолютна величина такої ж ознаки іншого об’єкта ВВПП = dПП =
7. Відносна величина інтенсивності Ступінь поширення або розвиток явища в певному середовищі; показує скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої Абсолютна величина певного явища Розмір середовища ВВІ = dІ =

 

5.4. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення

Однією з узагальнюючих характеристик в аналізі суспільних явищ є середня величина. Статистичні середні відображують об'єктивну наявність певних умов, які проявляються в кожній одиниці досліджуваної сукупності. Середня узагальнює весь діапазон даних і є результатом абстрагування відмінностей, що притаманні одиницям сукупності. У ній нівелюються випадкові відхилення, властиві індивідуальним значенням ознаки, яка вивчається, а також відображаються загальні умови, що формують досліджувану сукупність.

Порівняти ж між собою окремі сукупності за якоюсь конкретною ознакою можна за середнім її значенням, визначеним для кожної сукупності. Це можливо тому, що в середній величині відображається те типове, що характерне для всієї сукупності.

Розраховуючи конкретну середню, завжди доцільно опиратись на її логічну формулу (математичне вираження середньої), яка є відношенням обсягу ознаки до обсягу сукупності. Критерій правильного вибору форми середньої величини - це запис логічної формули розрахунку.

 

 

 


Для кожної середньої є лише одне правильне співвідношення, для реалізації якого залежно від даних, що існують, можна використовувати різні форми середніх: середню арифметичну, середню гармонічну, середню квадратичну, середню геометричну за не згрупованими (просту) і за згрупованими даними (зважену).

Однак в усіх випадках, коли характер величини, за якою розраховується середня, передбачає наявність ваги, неможливо замість зважених формул середніх використовувати прості, тобто незважені, формули. Використання кожного виду середніх залежить від двох обставин, по-перше, від характеру індивідуальних значень ознаки (прямі, обернені, квадратичні, відносні). По-друге, від характеру алгебраїчного зв’язку між індивідуальними значеннями ознаки та її загальним обсягом (сума, добуток, степень, квадратичний корінь).

Середня арифметична – використовується для усереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування. Якщо дані не згруповані:

 

,

 

де - варіанти, тобто значення ознаки, що осереднюється для i - ої одиниці сукупності;

n – число одиниць у сукупності.

Якщо дані згруповані, то використовують середню арифметичну зважену, яку розраховують за формулою:

 

, або ,

 

де - частота; – частка -ї групи.

При цьому

Середня гармонічна використовується для осереднення обернених індивідуальних значень ознак шляхом їх підсумовування. Для не згрупованих даних це середня гармонічна проста

.

Якщо дані згруповані, то використовують середню гармонічну зважену

,

 

де - обсяг значень ознаки, тобто. .

Очевидно, що середню гармонічну зважену доцільно використовувати, коли відсутня інформація про значення знаменника логічної формули, тобто відсутні ваги у явному виді.

Середня геометрична визначається як добуток відносних величин динаміки , які є кратним співвідношенням -го значення показника до попереднього ( -1). Формула середньої геометричної простої

 

,

 

де - символ добутку;

- кількість величин, середня яких обчислюється.

Якщо часові інтервали неоднакові, використовують середню геометричну зважену

 

,

 

де - часовий інтервал.

У інтервальних рядах, припускаючи рівномірний розподіл у межах -го інтервалу, як варіант використовують середину інтервалу. При цьому ширину відкритого інтервалу умовно вважають такою ж, як і сусіднього закритого інтервалу.

 

Середня арифметична має певні математичні властивості.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)