АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особисті економічні потреби

Читайте также:
  1. A) сумма потребительских стоимостей, который может приобрести рабочий на свою номинальную заработную плату
  2. V. Употребите подходящие прилагательные в требуемом падеже.
  3. Бюджетно-податкова політика забезпечує найважливіші економічні функції держави, які формують її дієздатність в економічній політиці:
  4. Бюджетное ограничение и оптимальное равновесие потребителя.
  5. Бюджетные ограничения потребителя. Равновесие потребителя. Эффект замещения и дохода
  6. Взаимодействие потребителей.
  7. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ У ФІНАНСОВИХ РЕСУРСАХ (в оборотних коштах)
  8. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
  9. Витратами праці, а ступенем насичення потреби в ньому, корисністю
  10. Власність, її сутність, форми та місце в економічній системі.
  11. Влияние потребителей
  12. Впервые понятие бытия в философии употребилПарменид

 
 

 


Особисті економічні потреби людина може задовольняти сама без об’єднання зусиль з іншими особами. Колективні потреби вимагають об’єднання колективних зусиль для виконання спільних задач.

Благо - це все те, що становить визначений позитивний зміст, предмет, явище, продукт праці, який задовольняє визначену людську потребу і відповідає інтересам, цілям людей.

Особливе місце серед благ, необхідних людині, займають послуги, роль яких зростає.

Найбільш розповсюдженим є поділ благ на матеріальні та нематеріальні.

Треба показати, що матеріальні блага включають як природні дари, так і результати виробництва.

Нематеріальні благаце блага, які впливають на розвиток здібностей людини, вони утворюються в невиробничій сфері: мистецтво, освіта тощо.

Розрізняють дві підгрупи нематеріальних благ:

Внутрішні – блага, дані людині природою, які вона розвиває в собі з власної волі (здібності до науки, малювання, співу тощо);

Зовнішні– це те, що дає зовнішній світ для задоволення потреб людини (репутація, ділові зв’язки, протекція).

Крім зазначених груп благ визначаються також блага теперішні та майбутні, прямі та непрямі, довготермінові та короткотермінові.

Особливе значення має поділ благ на економічні та неекономічні.

До економічних благ належать ті, які є об’єктом, а не результатом економічної діяльності, тобто ті, які можна одержувати в кількості обмежень, порівняних із задоволенням потреб. До неекономічних належать дарові блага, надані без прикладання зусиль людини.

В економічної теорії виділяються два основних підходи до визначення корисності:

- поведінка споживача визначається за допомогою кардиналістської теорії корисності, тобто ця теорія допускає кількісне її вимірювання;

- ординалістська теорія передбачає, що блага для споживача можуть бути виміряні тільки порядково.

В кардиналістської теорії корисності:

q за початковий пункт економічного аналізу приймається потреби людини та закони їх насичення;

q вартість або цінність будь – якого блага визначається ступенем важливості тої потреби, яка задовольняється у суб’єктивної оцінки споживача;

q суб’єктивна оцінка будь-якого блага залежить від двох факторів: від ступені рідкості блага та від степені насиченості потреби у ньому.



Потреби варто пов’язати з законом спадної граничної корисності, розглядаючи при цьому, що собою являє корисність товару та гранична корисність.

Корисність– це здатність товару задовольняти потреби споживача. Сукупна корисність(ТU)– це загальна корисність, що отримується у результаті споживання товарів або користування послугами/

Гранична корисність (MU)це приріст до сукупної корисності за умов споживання додаткової одиниці товару.

Будь-який вибір передбачає існування певних можливостей, або альтернатив, одній з яких надається перевага в даній ситуації. Від яких конкретних факторів залежить такий вибір, як оцінюються різні альтернативи вибору, на основі яких аргументів приймаються рішення про вибір – все це залежить від специфічних умов поставленої проблеми.

Функція корисностіце співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються і рівнем корисності якого досягає споживач:

 

U =f (Qx, Qy...Q n)

Де, U – корисність;

Qx – кількість товару Х;

Qy – кількість товару У


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)