АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Частинна варіація факторів виробництва

Читайте также:
  1. А 55. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЇ КОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРІВ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
  2. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
  3. Вибір обсягів виробництва у короткостроковому періоді
  4. Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
  5. Випуск продукції при різних комбінаціях факторів
  6. Виробництва
  7. Виробництва благ громадського вжитку; коригування побічних наслідків
  8. Виробництва монополістом
  9. Виробництва товарів і послуг, одержання доходів (прибутку) «.
  10. Виробництво. Фактори виробництва. Процес виробництва
  11. Витрати виробництва
  12. Витрати виробництва

 

Економічна діяльність фірми може бути описана виробничою функцією

Q =f (F1 ,F2… Fn)

де, Q максимальный обсяг виробництва при даних витратах;

F1 - кількість використаного фактора f1

F2– кількість використаного фактора f2

Fn – кількість використаного фактора fn

 

Припустимо, що F1 є змінний фактор, тоді як останні фактори (F2… Fn) постійні.

Q =f (F1 , F2… Fn)

 
 


const

Виробнича функція – це залежність максимального обсягу виробництва від кількості факторів виробництва. Припустимо, що всі фактори виробництва, крім одного, є незмінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або частинною варіацією факторів виробництва.

Для виявлення впливу змінного фактору на виробництво розглядаємо поняття сукупного середнього та граничного продукту.

Сукупний продукт (ТР) – це кількість економічного блага, яка вироблена з використанням деякої кількості змінного фактора.

Середній продукт (АР) можна отримати при поділенні сукупного продукту на використану кількість змінного фактору (AP = TP/L).

Граничний продукт (МР = ^TP/^L) –визначається як приріст, який отриманий в результаті нескінченно малого прирощення кількості використовуваного змінного фактора

Сукупний продукт (Q) з ростом використання в виробництві змінного фактора (F1) буде збільшуватися.

І стадія виробництва (ОА) Збільшення витрат праці сприяє більш повному використанню капіталу: гранична та сукупна продуктивність праці росте. Це виявляється у рості МРіАР, при цьому МР > АР (рис. 7.1.) В точці А1 МР досягає свого максимуму.

ІІ стадія виробництва (АС) Величина МР зменшується, в точці С1 дорівнює

АР (МР = АР)

Якщо на І стадії (ОА) сукупний продукт зростає повільно, то на ІІ стадії (АС) сукупний продукт зростає швидко, чим використана кількість, змінного фактора (рис.7.1.)

ІІІ стадія виробництва (СВ) МР<АР. Сукупний продукт росте повільніше витрат змінного фактора

ІV стадія виробництва(після точки В) МР<0

Зростання змінного фактора приводе до зменшення випуску сукупної продукції.(Рис.7.1.)У цьому і полягає закон спадної граничної продуктивності.

Закон спадної граничної продуктивності змінного фактора виробництва свідчить про те, що починаючи з певного моменту залучення додаткової одиниці змінного фактора до незмінних ресурсів дає граничний продукт, який зменшується на кожну наступну одиницю змінного фактора.



Він стверджує, що з ростом використання будь-якого виробничого фактора досягається така точка при якої додаткове застосування змінного фактора веде до зменшення відносного і далі абсолютного обсягів випуску продукції.


 

 
 

 

  A)     B)
  Рис. 7.1. Ріст змінного фактора.  

Закон спадної граничної продуктивності:

q несе не абсолютний, а відносний характер;

q він використовується у короткостроковому періоді;

q технічний прогрес постійно розсуває його межі.

 

Правило максимізації прибутку:

Фірма буде нарощувати випуск продукції до того моменту, поки додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу. Це правило визначається - МR =MC


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)