 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Особливості організації олігополістичного ринку
Взаємозалежність фірм – олігополістів можлива в умовах двох основних форм поведінки фірм:
а) некооперативне;
б) кооперативне.
В умовах некооперативної поведінки кожний виробник самостійно вирішує проблему визначення ціни та обсягу випуску продукції.
Припустимо. Що кожна із фірм А і В виробляє половину продукцію, сукупна величина якої дорівнює 400 тис. од., а, середні витрати постійні і дорівнюють 25 тис. гр. од.
Припустимо також, що початкові ціни рівні і складають 50 тис. гр. од. Для цих фірм характерна цінова віна.
| ||||
| Рис. 11.1. Цінова війна в умовах дуополії |
Цінова війна – це цикл поступового зниження існуючого рівня цін з метою витиснути конкурентів з олігополістичного ринку.
Однак зниження ціни мають свою межу. Воно буде проводжуватися до тих пір, поки не спадуть до рівня граничних витрат.
Так як середні витрати постійні, то Р=МС=АС. В точці В встановиться рівновага тому, що ні жодна фірма не в змозі знизити ціну нижче, не здобуваючи збитки.
Від цінової війни виграють споживачі, а виробники втрачають.
Руйнівні дії цінових війн примушують фірми до співробітництва та змови.
Фактори, що сприяють змові олігополістів:
- фірми виготовляють стандартизовану продукцію;
- в галузі невелика кількість фірм;
- не дуже поширені нецінові методи конкуренції;
- галузь переживає період економічного піднесення;
- легко може бути виявлено порушення угоди;
- існують високі бар’єри на шляху входження нових фірм у галузь.
Стратегічний аналіз взаємовідносин двох фірм в умовах дуополії був наданий французькім економістом Антуаном Огюстьєном Курно. Ця модель розглядає поведінку двох фірм.
| Перехрещення кривих реагування двох фірм (А та В) показує рівновагу Курно: кожна фірма вірно вгадує поведінку конкурента і приймає оптимальне для себе рішення, ні жодна з фірм не має стимулу змінити свій обсяг виробництва. | |
| Рис. 11.2. Рівновага Курно |
Модель Курно передбачає, що фірми - олігополісти конкурують між собою.
Теорія ігор – це наука яка займається дослідженнями з допомогою математичних методів поведінки учасників у ситуаціях, які пов’язані з прийняттям рішень.
Предметом цієї теорії є ситуації гри з встановленими правилами.
Дилема олігополіста досліджує стратегічні питання ціноутворення, які вирішує кожна фірма: встановити співробітництво і на його основі максимізувати прибутки галузі.
Поиск по сайту: