АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Модель заснована на таємному зговорі

Читайте также:
  1. XXII. Модель «К» и отчаянный риск
  2. А) Модель Хофстида
  3. Адаптивная модель
  4. Адаптивная полиномиальная модель первого порядка
  5. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  6. Анализ финансовой устойчивости. Модель финансовой устойчивости
  7. Англо-американская модель, оплата труда руководства верхнего уровня
  8. Базовая модель структурного построения производственных систем
  9. Базовая модель управления персоналом
  10. Белорусская модель социально ориентированной рыночной экономики – элемент идеологии белорусского государства
  11. Белорусская модель социально-экономического развития
  12. Белорусская экономическая модель в контексте идеологии белорусского государства.

Кооперативна поведінка фірм сприяє створенню картелі.

Картель –це об’єднання фірм, які узгоджують свої рішення з приводу цін і обсягів продукції.

У цих умовах картель діє як чиста монополія.

 

Умови створення картеля:

q визначення монопольних цін та загальний рівень випуску продукції;

q встановлення квоти для кожної фірми, що входить у картель;

q створення процедури контролю щодо встановлених квот.

Фактори, які не сприяють розвитку таємної змови:

а) загрозу картелю несе об’єднання аутсайдерів у контркартель;

б) у кожного учасника картелю виникає спокуса продавати свою продукцію за високу картельну ціну, але перевищувати картельну квоту, отримуючи додатковий прибуток. Якщо такої поведінки дотримується більшість фірм, у картелі – він повинен розвалитися;

в) антитрестовне законодавство;

г) різниця в попиті та в витратах виробництва учасників змови.

Таємна змова –це негласне узгодження про ціни, розподілу ринку і інших способів, обмеження конкуренції, які переслідуються законом.

        Якщо між учасниками змови досягнута домовленість, то олігополія вироджується у чисту монополію. Всі криві попиту – це єдина крива попиту Д. Обсяг продаж визначається В, де МR =MC. При монопольній ціні Р0 економічний прибуток складає площу Р0 АСN.
Рис. 11.4. Максимізація прибутку при таємній змові

 

Модель “Лідерство в цінах”

Це модель ціноутворення, в якій фірма - лідер встановлює ціну при мовчазливій домовленості інших фірм. Модель “Лідерство в цінах” визначає, що оскільки перегляд цін пов’язаний з певним ризиком для лідера, що пояснюється ламаною кривою попиту, то навіть лідер змінює їх не так часто. Він завчасно попереджає про наступні зміни, що дає можливість партнерам підготуватися до наступного маневру.

 

 
 

 

 


 

 

   
а) Рис. 11.5. Лідерство в цінах. б)

 

Фірма-лідер визначає свій попит, віднімаючи кількість товару, яку пропонують інші фірми при всіх можливих цінах, від ринкового попиту. ЇЇ чистий попит визначається Д1

В точці, де MR = МС фірма-лідер виробляє QL товару при ціні РL.

На графіку б) показана крива пропозиції S останніх фірм які виробляють Q1 товару при ціні РL.



У підсумку це буде мати такий вигляд QL +Q1 = Qġпри РL

Ціноутворення за принципом “витрати плюс”

Для спрощення механізму розрахунку ціни лідери досить часто вдаються до методики «витрати плюс». Тут за основу беруть певні типові витрати, до яких додається економічний прибуток, у вигляді надбавки.

Найбільш питома вага має змінні витрати, де до їх середньої величини додають певний процент, який включає середні постійні витрати та нормальний прибуток.

 
 

 


Рис. 11.6. Формування олігополістичної ціни за методом “витрати плюс”

 

P = AVC (1+K) = AVC +K*AVC = AVC + AFC + П,

де, К– процент надбавки.

Нормальний процент залежить від еластичності попиту на товар: чим вище еластичність, тим нижче процент надбавки.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.006 сек.)