АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічний кругообіг в ринковій економіці. Субєкти ринкової економіки

Читайте также:
  1. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
  2. Б) ринковій моделі.
  3. Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
  4. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  5. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  6. Валовий внутрішній продукт – основний макроекономічний показник.
  7. Валютний курс та макроекономічний стан України.
  8. Взаємозв'язок політики й економіки
  9. Види грошей в сучасній економіці. Природа сучасних кредитно - паперових грошей
  10. Види сукупного економічного потенціалу національної економіки
  11. Визначальні риси традиційної (натуральної) економіки
  12. Визначення ринкової рівноваги.

Функціонування будь-якої економіки грунтується на взаємозв’язаному русі ресурсів, споживчих благ і доходів. Такий рух називається економічним кругообігом.

Економічний кругообіг в ринковій економіці здійснюється між її суб’єктами.

Суб’єктами ринкової економіки можуть бути: практично кожний індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи;
юридичні особи всіх форм власності.

Кругообіг ринкової економіки починається з домашніх господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок ресурсів працю, землю, капітал і підприємницькі здібності. Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши та поєднавши їх певним чином створюють товари та послуги. Останні, опинившись на ринку товарів і послуг, стають об’єктом попиту і подальшого споживання домогосподарств. Цим завершується перше коло кругообігу ринкової економіки.

Друге коло кругообігу починається з підприємств. Підприємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ресурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств, вони сплачують їм доходи: заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходи, здійснюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують товари та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги реалізують, привласнюють виручку від реалізації.

Домогосподарства і підприємства беруть участь у кругообігу як самостійні і незалежні суб’єкти господарювання, що мають власні інтереси.

Ніхто спеціально не займається координацією їхньої діяльності. Домогосподарства і підприємства одночасно діють як покупці і як продавці. На ринку ресурсів домогосподарства пропонують працю, землю, капітал, здатність до підприємництва, а підприємства визначають свій попит на них. На ринку продуктів вони міняються містами: підприємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства визначають свій попит на них. Подвійний зв’язок домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і через ринок продуктів забезпечує узгодженість їхніх дій. Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів, отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої від реалізації товарів та послуг.

Здійснення економічного кругообігу за такою схемою передбачає дотримання певних вимог (принципів) у стосунках дійових осіб. Це – принципи ринкової економіки.

До принципів ринкової економіки відносяться наступні:

ü Економічна свобода;

ü Конкуренція;

ü Автоматизм регулювання.

Економічна свобода передбачає існування приватної власності та вільної підприємницької діяльності. Економічна свобода є передумовою конкуренції. Конкуренція дає змогу раціонально розподілять ресурси між окремими галузями та виробництвами і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів. Суб’єкти ринкової економіки куруються власними інтересами, приймають власні рішення, що врівноважуються й узгоджуються автоматично.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)