АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття і теорії капіталу, його форми

Читайте также:
  1. I. Формирование глобального инновационного общества
  2. I. Формирование системы военной психологии в России.
  3. II. Поняття соціального процесу.
  4. IV этап – формирование галактик
  5. VIII. Формирование и структура характера
  6. X. Реформирование Петром I хозяйственной жизни страны и характерные черты социально-экономического развития России в первой четверти XVIII в.
  7. XII.4. Теорії гетерогенного каталізу
  8. Австрійська школа (теорії “граничної корисності”)
  9. Аграрная политика царизма в Казахстане в конце XIX-начале ХХ вв. Переселение русских, украинских крестьян. Начало формирования многонационального состава населения Казахстана.
  10. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
  11. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  12. Активні форми навчання під час занять із гуманітарної підготовки

Капітал як фактор виробництва являє собою майно (засоби виробництва), що належить підприємцям або іншим власникам і використовується в процесі створення товарів і послуг. Особливістю капіталу є те, що він має бути кимось нагромаджений, створений. Капітал існує лише у продуктивному використанні, саме тоді, коли його власники одержують доходи від користування та володіння своїм майном.

Матеріально-речова основа капіталу – засоби та предмети праці – перебуває в процесі постійних змін. Ті зміни, що започатковані в середині ХХ ст., називаються науково-технічною революцією. Вона має такі ознаки:

ü Широке застосування автоматично діючих машин, роботів, створення гнучких виробничих систем, здатних до швидкої перебудови на нові виробничі програми;

ü Масове застосування мікроелектроніки і нових засобів зберігання, опрацювання та передачі інформації, використання комп’ютерів у виробництві торгівлі, банківській сфері, освіті, побуті;

ü Переворот в енергетиці – використання електричної енергії, добутої з атомної та ядерної;

ü Застосування принципово нових предметів праці (полімерів, кераміки, напівфабрикатів, кераміки, напівпровідникових і надтвердих матеріалів);

ü Широке застосування у виробництві біотехнології, зокрема генної і клітинної інженерії, що революціонує систему охорони здоров’я, сільське господарство та інші галузі.

Капітал – це виробниче відношення ( а не просто засоби виробництва, гроші), за якого знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості служать знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченої праці.

Засоби виробництва, певні матеріальні блага не в усіх економічних системах були знаряддям експлуатації. Такої ролі вони не виконували за первіснообщинного ладу, оскільки вони були спільною власністю. Не могли вони бути засобом експлуатації й за часів рабовласницького ладу, бо раб належав до знарядь праці, не був вільним і не міг продавати свою робочу силу.

Загальне поняття “капітал” конкретизується у багатьох його формах: продуктивному, торговельному, грошовому, індивідуальному, акціонерному, основному, оборотному, міжнародному та ін. До цієї системи не належить дрібнотоварний сектор економіки (дрібні фермери, ремісники, торговці).



Витрати капіталіста на придбання засобів виробництва є незмінними, не створюють додаткової вартості й переносяться конкретною працею на новостворений продукт. К.Маркс назвав їх постійним капіталом.

Інша частина витрат капіталіста, яку він авансує на придбання робочої сили і яка змінює свою вартість процесі виробництва – це змінний капітал.

Аналогічну роль виконує і праця функціонуючого підприємця. Якщо він виступає одночасно і власником , то отримує за свою роботу працю підприємницький дохід. Якщо підприємець не є власником, він отримує платню.

Відношення додаткової вартості до змінного капіталу вимірюється нормою додаткової вартості:

M=m/v * 100,

Де: М – норма додаткової вартості, m - величина прибутку, v - вартість робочої сили. Цей показник характеризує зростання лише змінної частини капіталу.

Отже, капітал –це авансовані підприємцями у виробництво товарів засоби виробництва, грошові ресурси і засоби на оплату найманої праці, які в процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)