Тема 9. Ринок факторів виробництва і розподіл доходів

Питання

1. Похідний характер попиту на фактори виробництва.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Похідний характер попиту на фактори виробництва

Попит на капітальні блага і природні ресурси, а також на інші фактори виробництва, який пред'являють фірми, так чи інакше залежить від попиту на споживчі блага, породжується ним. Фірми купують виробничі фактори для використання їх при створенні споживчих благ. Тому попит на фактори вироб­ництва називають похідним попитом.

Отже, товарний ринок охоплює як споживчі товари й по­слуги, так і виробничі фактори, попит на ньому безпосереднім (прямим) на споживчі блага і опосередкованим (похідним) на виробничі фактори.

Природні ресурси - один із чинників виробництва. До них можна віднести сировину і матеріали (предмети праці), па­ли по й енергію (частина засобів праці), але головним природним ресурсом є земля.

Найважливішою особливістю природних ресурсів є їх обмеженість, або рідкісність. Але як рідкісні (обмежені) визна­чають й інші виробничі чинники - капітал (засоби праці), праця (робоча сила), підприємницька діяльність. Проте вони хоч і рід­кісні, але відтворювані: виробляють нові засоби праці, використовуються нові покоління працівників та підприємців. Більшість же природних ресурсів не відтворювані, їх кількість на планеті обмежена і зменшується при використанні. Природні ресурси збільшити просто неможливо. Водночас і природні ресурси за умов ринкової економіки стають об'єктом купівлі-продажу, утворюється особливий ринок природних ресурсів, основною формою якого є ринок земельних ділянок (ринок землі). Як і на будь-якому ринку, тут формуються попит та пропозиція, форму­ється ціна.

Ціноутворення на ринку природних ресурсів має свої особливості. По-перше, ціна визначається виключно попитом на обмежено природні ресурси, їх пропозиція є нееластичною, що назначається їх рідкісністю. По-друге, ціна землі визначається також її невідтворюваністю. Площа придатної для використання землі поступово скорочується, землю поглинають міста й заво­ди, кар'єри та водосховища, вона забруднюється, засмічується тощо. Хоч людина в змозі певним чином поліпшувати якість зе­мель, пристосувати їх до своїх потреб.

Водночас, це стосується передусім ґрунтових умов, ко­рисні копалини, наприклад, "поліпшити" неможливо.

У зв'язку із цим правомірно виділяти два види якості зе­мель - природну і штучну.

Природна якість землі закладена в неї самою природою при формуванні земної кулі, її геологічної структури, кори і фунтів.

Штучна якість землі - це поліпшена людиною шляхом використання добрив, іригації чи меліорації, засобів захисту рослин, застосування прогресивної агротехніки тощо, її природ­на якість.

Ціна землі (природних ресурсів) визначається орендною платою за її використання, або рентою - доходом від землі.

Ряд особливостей землі утворює матеріальну основу для появи ренти:

• земля - невідтворюваний фактор виробництва, її не­
можливо створити штучно;

• земля - рідкісний виробничий фактор, вона також від­носно обмежена як об'єкт сільськогосподарського використан­ня;

• земля в процесі експлуатації, на відміну від усіх інших
засобів виробництва, за правильного і раціонального викорис­тання не втрачає своїх корисних властивостей.

В економічній теорії немає єдності щодо форм земельної ренти. Однак ніхто не заперечує існування диференціальної зе­мельної ренти.

Умови її виникнення такі:

1) мінливість земельних ділянок за продуктивністю й
віддаленістю від ринків збуту продукції;

2) відмінність різних ділянок землі за віддачею від додат­кових інвестицій.

Методичні рекомендації для самостійної роботи №10

Поиск по сайту: