Тема 12. Державне регулювання економіки

Питання

1. Адміністративні методи регулювання, їх характеристики.

2. Суть податків, види податків, принципи оподаткування.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Адміністративні методи регулювання, їх характеристика

Ринок є багато в чому саморегульованою системою, тому впливати на нього можна насамперед непрямими методами еко­номічного характеру. Проте це не означає, що в розвиненій рин­ковій економіці адміністративні, тобто вольові, неекономічні методи не мають права на існування. У ряді випадків застосу­вання адміністративного регулювання навіть необхідне.

Виділяють такі напрями адміністративного регулювання ринкової економіки:

1) державний контроль над монопольними ринками -
держава застосовує при цьому антимонопольне регулювання:
встановлює межі розвитку фірм, допустимі рівні рентабельності,
регульовані ціни;

2) державний контроль над небажаними ефектами си­
стеми вільного підприємства - повна свобода ринкових відно­
син не забезпечує охорони навколишнього середовища, еконо­
мічне регулювання тут безсиле, тому держава встановлює від­
повідні правила та норми ринкової поведінки, які забезпечують
відносну екологічну безпеку;

3) забезпечення типу допустимого рівня добробуту і со­
ціального захисту населення - йдеться про встановлення гаран­
тованого мінімуму заробітної плати і пенсії, меж робочого дня,
виплати з безробіття, допомоги багатодітним та ін.;

4) захист національного ринку - з цією метою держава
застосовує адміністративне регулювання експорту та імпорту
товарів, встановлює митні обмеження, відповідні тарифи за вве-
ієння товарів, квоти, ліцензії тощо;

5) реалізація цільових програм економічного, науково-
технічного і соціального розвитку також передбачає елементи
адміністрування щодо підприємств державного сектору;

6) забезпечення дотримання національних стандартів
усіма учасниками суспільного виробництва - йдеться про "еко­логічну чистоту" і якість продукції, санітарні норми виробництвата споживання, заборону продажу наркотиків й інших шкідливих для здоров'я людини речовин, недобросовісну рекламу, підробку торгових знаків тощо. Цей напрям забезпечує захист споживача.

Питання 2. Суть податків, види податків, принципи оподаткування

Державні фінанси зосереджені в бюджеті держави та бю­джетах місцевих органів державної влади. Доходи бюджету формуються насамперед за рахунок податків (понад 90 % цент­рального і 70 % місцевих бюджетів).

Усі податки поділені на чотири групи:

• прямі (оподаткування особистого доходу);

• непрямі (акцизи або податок із продажів, податок з

обороту, ПДВ);

• податки на майно (із землі, будівель, автомобілів, ди­
відендів, з дарувань або спадщин);

• платежі на соціальне страхування (страхові внески із
заробітної плати, медичного страхування).

Держава, маніпулюючи податковими ставками та видами податків, має змогу стимулювати або обмежувати розвиток окремих галузей чи сфер економіки.

Ставка прямого оподаткування є основним регулятором економіки. Найвищими темпами розвивається економіка при типах оподаткованого прибутку. Водночас слід врахувати: надто низька податкова ставка (менше 10 - 12 %) веде до утворення грошових заощаджень, що уникають інвестиції. Тому при вста­новленні податкових ставок потрібно зважати на дві обставини:

1) надмірний податковий тиск на підприємства створює
структуру цін і призводить до згортання виробництва;

2) помірні податкові ставки сприяють посиленню діло­вої активності, економічному зростанню, що зрештою оберта­ється зростанням доходів домашнього господарства, фірм і нації в цілому.

Залежність ставок оподаткування та надходжень у дер­жавний бюджет відображає крива Лоффера (А. Лоффер - сучас­ний американський економіст неокласичного спрямування).

Методичні рекомендації для самостійної роботи №13.

Поиск по сайту: