АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Метод перемежування

Читайте также:
  1. I. ГИМНАСТИКА, ЕЕ ЗАДАЧИ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
  2. I. Методические основы
  3. I. Предмет и метод теоретической экономики
  4. II. Метод упреждающего вписывания
  5. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  6. II. Методы непрямого остеосинтеза.
  7. II. Проблема источника и метода познания.
  8. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  9. III. Методологические основы истории
  10. III. Предмет, метод и функции философии.
  11. III. Социологический метод
  12. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»

При використанні завадостійких кодів у реальних каналах зв’язку виникають певні ускладнення, пов’язані, наприклад, з тим, що спотворення в повідомленнях найчастіше виникають не у вигляді поодиноких, а у вигляді пакетів (спалахів) спотворень (групування спотворень).

Орієнтовну кількість (оцінку кратності) спотворень Nсп у повідомленні із загальною довжиною N символів можна найти з такого виразу:

Nсп = N×Рсп,

де Рсп - імовірність спотворення одного двійкового символу, яка визначається через співвідношення сигнал / завада в даному каналі передачі (приймачі). Тому в разі використання коригувальних кодів, які спроможні виявляти не більше ніж спотворень, тобто при

Nсп = N×Рсп,

допустиму довжину повідомлення слід обмежувати величиною

Nдопсп.

Але такий підхід не завжди є продуктивним, принаймні з двох причин. Перша полягає в тому, що через групування впливів (завад) є імовірним групове спотворення (пакет спотворень) при будь-якій довжині повідомлення N, а його довжина може перевищити можливості коду , отже, зменшення довжини повідомлення скоріше за все не дасть бажаного ефекту. По-друге, спроба передавання інформації короткими повідомленнями може мати в наслідок зменшення пропускної спроможності каналу передачі даних.

Тому для каналів з групуванням спотворень, часто застосовують метод перемежування символів, або декореляцію спотворень. Він полягає в тому, що символи, які входять в одну кодову комбінацію, передаються не послідовно один за одним, а перемежовуються символами інших кодових комбінацій. З цією метою усі повідомлення перед передачею в канал зв’язку розбивають на певні кодові комбінації - базові кодові слова (БКС), до кожного з яких застосовують процедури завадостійкого кодування. З цих БКС формується узагальнене кодове слово (УКС) – кадр, так що символи, які входять в одне БКС, передаються не безпосередньо один за одним, а перемежовуються символами інших БКС (здійснюється перекомпоновка повідомлень шляхом переміщення двійкових чи групових символів повідомлення).

При перемежуванні початкові перші λ символів вважаються першими символами кожного з λ базових кодових слів, другі λ символів вважаються другими символами і т. д.

А = α11, α21, …,α λ 1, α12, α22, …, α λ 2,, α1 n, α2 n, α λn .

Технічно перемежування найчастіше реалізують шляхом запису усіх символів кадру рядками в матрицю (табл. 5.1), яка складається із λ рядків та n стовпчиків (технічно це сукупність з λ n −розрядних регістрів), так що

М = λ· n,

і наступним читанням для видачі в канал − за стовпчиками.

Запис символів кадру в матрицю. Таблиця 5.1

Номери регістрів Розряди регістрів
  α11 α12 ....... α1 n
  α21 α22 ....... α2 n
..............................................................................................................
λ −1 α(λ -1)1 α(λ -1)2 ....... α(λ–1)n
λ α λ 1 α λ 2 ....... α λn

Для кожного з λ таких базових кодових слів розраховується своя контрольна ознака. Отримані у такий спосіб λ контрольних ознак приформовуются до початкового повідомлення. Декодування здійснюється також відносно кожного з λ базових кодових слів.

Кількість БКС в одному УКС прийнято називати глибиною перемежування λ. У каналі зв’язку за рахунок перемежування інтервал між символами, що входять в одне БКС, дорівнює (λ - 1) символів.

Якщо інтервал між символами, що входять в одну комбінацію, зробити більшим від максимально можливої довжини групи спотворень, то в межах кожного із БКС групування спотворень не буде. Група спотворень розподілиться у вигляді поодиноких спотворень на групу БКС. Поодинокі спотворення в БКС будуть легко виявлені (виправлені) декодером.

Не важко показати, що при перемежуванні довільно розташований пакет спотворень довжиною в (λ –1)· λ + 1 символів завжди викривить не більше ніж один із символів у кожному з λ базових кодових слів, що легко виправляється (див. зафарбовані символи в послідовності А та в таблиці 5.1).

Методика визначення глибини перемежування. Для визначення глибини перемежування λ слід урахувати:

1. При перемежуванні такої глибини довжина n кожного із базових кодових слів при використанні узагальненого кодового слова довжиною в N символів не буде перевищувати величини

n = N /λ.

2. Для кожного із БКС вираз (1) перетвориться на:

n вик = n × Рсп,

звідкіля з вимоги, що ця кількість спотворень не повинна перевищувати можливості коду із виявлення спотворень : nсп, неважко визначити допустиме значення довжини БКС n:

n = [ / Рсп ],

де позначка [х] означає обчислення цілої частини від х.

3. Визначення допустимих параметрів базового кодового слова. Знаючи довжину базового кодового слова n, неважко визначити потрібку кількість надлишкових символів k (або використати його задане властивостями коду значення) і визначити у такий спосіб усі допустимі параметри базового кодового слова чи завадостійкого коду, тобто величини n, m, k.

4. Визначення глибини перемежування. Для цього врахуємо, що глибина перемежування λ повинна бути такою, що, в наслідок формування λ базових слів у кожному з них могло б виникнути така кількість спотворень, яка не перевищує можливостей коду щодо їх виявлення, тобто

,

де в чисельнику величина –загальна довжина повідомлення з довжиною суто інформаційної частини М та кількістю надлишкових символів за рахунок збільшення кожного із λ базових кодових слів на k надлишкових символи. Тоді вираз у чисельнику означає кількість можливих спотворень в усьому інформаційному повідомленні після розбиття на λ базових кодових слів і застосування до кожного з них заданого чи обраного коду з кількістю надлишкових символів k.

З останнього виразу неважко отримати

.

У разі застосування кодів для виявлення чи виявлення та виправлення поодиноких спотворень (коди Хеммінга, з контролем на парність та їм подібні) величину слід обирати такою, що
= 1.

У разі ж застосування кодів для виявлення та виправлення групових спотворень величину слід визначати, виходячи з властивостей коду. Наприклад, для циклічного коду, в якому
= k

За рахунок перемежування можна виявляти (та для певного класу кодів − виправляти) групи (пакети) спотворень довжиною в (λ - 1) символ (біт).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)