АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Підготовчий період та його особливості у зв’язку з навчанням шестирічних дітей

Читайте также:
  1. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  2. Академічний (класичний) період
  3. В довготерміновому періоді
  4. В чому полягають особливості концепції особистості Ч.Кулі – 15 б.
  5. Вибір обсягів виробництва у короткостроковому періоді
  6. Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
  7. Види рядів динаміки та їх особливості
  8. Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів.
  9. Визначте особливості концепції З. Фрейда – 15 б.
  10. Визначте період року, коли в Україні найчастіше спостерігаються циклони.
  11. Витоки російської та української філософської думки та особливості її становлення.
  12. Витрати в довгостроковому періоді.

3. Як відомо, підготовка дітей до вивчення математики може проводитися або вихователями дитячих садків за спеціальною програмою, або батьками, або вчителем, який набирає перший клас. Досвід роботи вчителів дає підстави для висновку про те, що підготовленість дітей до вивчення курсу математики виявляється ще до початку занять. Така перевірка повинна бути, з одного боку, особистісно-орієнтованою, а з іншого - гуманною як за відношенням до дітей, так і за відношенням до їх батьків. Вони не повинні сприймати її як екзамен, а тим більше матеріали перевірки не повинні ставати причиною "оргвисновків", приниження гідності дітей та їх батьків. Ця інформація стане основою для вибору змісту, методів, засобів і форм організації навчальної роботи на наступних уроках математики.

Разом з тим, для дітей, які не охоплювалися жодною з названих форм, у чотирирічній початковій школі передбачено підготовчий період. Він має цілий розділ "Дочисловий період", який містить три теми: 1) властивості та відношення предметів; 2) взаємне розміщення предметів у просторі; 3) групи предметів. При вивченні вказаних тем вчитель повинен враховувати індивідуальні та вікові особливості школярів, використовувати ігрові моменти. Уроки підготовчого періоду повинні бути насичені наочним матеріалом, до якого повинні входити добре знайомі дітям натуральні предмети, предметні картинки об’єктів, які добре відомі школярам на цей період. Крім цього, необхідно використовувати добре знайомі дітям життєві ситуації, ілюстрації до казок.

Програма початкової школи з початком навчання у шість років передбачає можливість навчання дітей, які не пройшли ніякої спеціальної дошкільної чи домашньої підготовки перед вступом до школи. Цілком зрозуміло, що не всі діти одержують однакову підготовку і мають її однаковий рівень в силу індивідуальних особливостей. Природно також, що вікові можливості дітей шести-семи років далеко не однакові. Саме з цієї причини до неї включено підготовчий період до вивчення курсу математики в першому класі. Таким чином, підготовчий період до вивчення чисел в школі має свої особливості.

Основною його метою є виявлення тих математичних уявлень, якими володіють діти на момент приходу до школи. Вчитель повинен виявити, уточнити (а при необхідності і виправити), систематизувати та узагальнити математичні знання, уміння і навички учнів. Лише наявність такої інформації дозволить вчителеві використати особистісно-зорієнтований підхід до школярів, що, у свою чергу, дозволить дітям успішно засвоювати систематичний курс математики. Програма побудована так, що навіть діти, які не одержали ніякої математичної підготовки у дошкільний період, повинні з допомогою підготовчого періоду успішно засвоювати курс математики.



Вся робота повинна проводитися у формі практичних вправ з використанням предметів навколишнього середовища, різноманітних карток із зображеннями предметів, різних геометричних фігур, лічильних паличок тощо. Вправи повинні виконуватися як фронтально з усім класом, так і індивідуально кожним учнем на парті з допомогою лічильного матеріалу з додатку до підручника. Такий матеріал слід виготовити заздалегідь з допомогою учнів і батьків. Кожен учень повинен мати набірне полотно, яке можна виготовити із картону, тканини чи фанери.

Система роботи вчителя під час підготовчого періоду повинна спрямовуватися на виявлення умінь учнів виділяти і розрізняти властивості та відношення предметів. Досвід роботи вчителів початкових класів свідчить, що для цього можна використати принаймні таку систему запитань: 1) Які предмети ви бачите або знаєте у класі, на подвір'ї? Які дерева ви бачите? 2) Яке дерево вище (нижче)? 3) Якого кольору листя на деревах? 4) Яке дерево товстіше (тонше)? 5) Яке дерево знаходиться ближче (далі) від нас? 6) Які геометричні фігури ви знаєте? 7) Яка фігура найбільша (найменша)?

Для того, щоб з'ясувати як діти орієнтуються на площині і в просторі, може використовуватися така система завдань і запитань: 1) Який предмет знаходиться ближче (далі) від нас, праворуч (ліворуч), зверху (знизу), під (над), між? 2) Покладіть трикутник ліворуч на парті, праворуч, посередині, між зошитом і підручником; 3) Поставте точку на верхній, нижній, правій лінійці клітинки, посередині, у правому верхньому кутку... 4) Що ви бачите на малюнку ліворуч, праворуч, зверху, знизу тощо.

‡агрузка...

Для того щоб виявити якими числовими уявленнями володіють діти, потрібно використовувати таку систему вправ: 1) полічіть, скільки предметів на малюнку, скільки парт, вікон, дверей в класі; 2) яких предметів більше (менше)? 3) яким за порядком знаходиться даний предмет? 4) лічба в прямому і зворотному порядку. Полічіть починаючи від 1, від 10 до 1, від 7 до 2, від 1 до того, скільки знаєте; 5) яку цифру я тримаю в руці? Покажіть кількість предметів, яку позначають цим числом. 6) вправи на порівняння множин предметів, які виконуються або за малюнком підручника, або з допомогою набірного полотна: Скільки предметів на верхній поличці набірного полотна, на нижній, на якій поличці більше (менше)? 7) як зробити, щоб предметів стало порівну? Для того, щоб діти навчилися порівнювати чисельності множин предметів, використовують такі прийоми: предмети кладуться один попід одним або один на один, якщо цього зробити не можна, то предмети можна сполучати один з одним: з’ясуйте, де предметів більше. Для того щоб при вивченні нумерації чисел робота вчителя була особистісно-зорієнтованою, за результатами підготовчого періоду вчитель повинен скласти на весь клас таблицю, яка може мати вигляд, що представлений у [3] (виконайте завдання № 3 для самостійної роботи студентів!).

Для уроків підготовчого періоду характерні такі види вправ:

1. Вправи, пов’язані із лічбою предметів. З їх допомогою потрібно сформувати, по можливості у кожного школяра, уміння співвідносити під час лічби число і відповідний предмет; учні повинні зрозуміти, що останнє з названих у процесі лічби число показує скільки предметів у множині, яка перелічується; діти повинні знати, що при лічбі не можна пропускати жодного предмета і жодного не можна лічити двічі.

Для того щоб діти якнайшвидше освоїлися в класі, потрібно провести лічбу предметів, які є в класній кімнаті. Зробити це можна використовуючи запитання: скільки в класі вікон? дверей? класних дошок? Скільки рядів парт в класі? Скільки парт в першому від дверей ряду? в другому? в третьому? Скільки учнів сидить за однією партою? Скільки дівчаток сидить у першому від вікон ряду? Скільки хлопчиків сидить у другому ряді? тощо. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів вчителі пропонують учням позмагатися в тому, хто найбільше поставить запитань з словом "скільки?" відносно предметів у класі. Аналогічні вправи проводяться з різноманітним лічильним матеріалом, а потім і за малюнками підручника. Крім цього, використовуючи набірне полотно. Крім цього, вчитель може скласти сам велику кількість вправ такого ж виду.

До висновку про те, що результати лічби не залежать від порядку лічби, діти приходять в процесі виконання таких вправ: полічи предмети, розміщені в ряд, зліва направо; полічи предмети, розміщені в ряд, справа наліво; як ми лічили? - по-різному; яке одержали число? - одне і те ж саме. Аналогічно виконуються вправи на лічбу предметів зверху вниз і знизу вверх. Вказаний висновок діти повинні формулювати своїми словами після виконання кожної вправи, супроводжуючи це відповідями на таке запитання вчителя: чи залежить результат лічби від порядку лічби? До висновку про те, що при лічбі не можна пропускати предмети, а один і той же предмет не можна лічити кілька разів, учні повинні прийти самі, виконуючи відповідні вправи і співставляючи правильну та неправильну лічбу предметів: чому Петрик полічив кружечки неправильно? - він полічив синій кружечок двічі або він пропустив синій кружечок.

2. Вправи на ознайомлення з порядковим значенням числа, основне призначення яких полягає в тому, щоб навчити учнів користуватися кількісними та порядковими числівниками. При виконанні таких вправ діти засвоюють такий висновок: якщо останній предмет при лічбі виявився шостим, то всього предметів шість, і, навпаки, якщо всього предметів шість, то останній предмет шостий, але разом з тим "шостий" – це тільки один предмет. Методика використання вправ цього виду така: - лічи так: один, два, три ... - лічи кружечки так: перший, другий, третій ... - скільки всього кружечків виставлено? - три. - покажи третій кружечок! другий кружечок! - яким за лічбою виявився останній кружечок? - третім.

Для того щоб діти зрозуміли, що порядковий номер залежить від порядку, в якому перелічуються предмети, і що на запитання "який по порядку?" можна відповісти лише тоді, коли вказано порядок лічби, використовують вправи такого виду: вчитель виставляє на набірному полотні декілька різнокольорових кружечків, наприклад, п’ять, і проводить з учнями таку роботу: - який за порядком зліва синій кружечок? - другий. - який за порядком справа синій кружечок? - четвертий. - чому синій кружечок при лічбі то другий, то четвертий? - бо різний порядок лічби. – якого кольору кружечок стоїть першим? - на таке запитання діти не повинні відповідати, не довідавшись звідки потрібно лічити: зліва направо чи справа наліво.

3. Практичні вправи на порівняння двох множин предметів за числом їх елементів. Призначення таких вправ в тому, щоб сформувати у дітей уміння порівнювати чисельності множин різними способами: через встановлення взаємно однозначної відповідності чи за допомогою лічби. Спочатку діти виконують практичні вправи на порівняння двох груп предметів без використання лічби, починаючи із знайомих їм з повсякденного життя способів. Такими способами є: 1) щоб дізнатися, яких предметів більше - чашок чи блюдець, - пропонуємо учням поставити кожну чашку на блюдце; 2) щоб дізнатися, яких предметів - стільців чи дітей, - більше, пропонуємо дітям сісти на стільці тощо. У процесі виконання таких практичних вправ слід вимагати від учнів пояснення виду: чашок стільки ж, скільки блюдець, бо на кожному блюдці стоїть чашка і чашок більше немає або стільців більше, ніж дітей, бо всі діти сіли і залишилися вільні стільці.

Досвід роботи вчителів на уроках математики свідчить, що з метою особистісної орієнтації навчального процесу крім названих, корисно познайомити дітей із цілим рядом інших практичних способів встановлення однозначної відповідності двох множин, що порівнюються. Серед таких способів назвемо: а) якщо порівнювати однорідні предмети різних розмірів (наприклад, кубики, кружечки, трикутники тощо), то можна поставити чи покласти менший предмет на більший і в результаті з’ясувати, що маленьких предметів стільки ж, скільки і великих, або їх не порівну; б) якщо використовувати набірне полотно, то можна виставляти предмети різних множин на різних поличках полотна один під одним і знову в результаті легко з’ясувати, яких предметів більше чи їх порівну; в) якщо предмети знаходяться в коробках, то можна виймати з кожної по одному, складаючи їх в порожню коробку. В результаті предметів буде порівну, якщо після останньої спроби в жодній із коробок предметів не залишиться. г) вчитель може познайомити учнів із використанням елементів теорії графів, якщо порівнюючи дві множини предметів, розміщених на двох плакатах на дошці, запропонує провести лінії від одного предмета першої множини тільки до одного предмета другої множини.

Роботу можна провести так: як без перелічування довідатися де, вверху чи внизу, більше фігур? - учні можуть запропонувати скористатися відомими їм способами. Якщо це станеться, то вчитель їм говорить: сьогодні ми розглянемо ще один спосіб. Будемо від одного предмета верхньої таблиці проводити лінію до одного предмета нижньої таблиці, показуючи, як це зробити крейдою. Потім це роблять учні. Якщо до всіх предметів нижньої таблиці проведено лінію, то вчитель запитує: чи до кожного предмета верхньої таблиці проведено лінію? - ні. Чи до кожного предмета нижньої таблиці проведено лінію? - так. На якій же таблиці предметів більше? - на верхній. Чому Ви так вважаєте? - бо не від всіх предметів проведено лінію. д) якщо учні порівнюють дві невпорядковані групи предметів на дошці, то можна запропонувати перекреслювати лінією кожну пару.

Використання різних способів порівняння чисельностей множин предметів дозволяє активізувати дітей, урізноманітнюючи форми організації роботи на уроці. Важливо, щоб, використовуючи різні практичні способи порівняння множин предметів, звертати увагу учнів на взаємозв’язок відношень "більше - менше". Наприклад, якщо кружечків більше, ніж трикутників, то трикутників менше, ніж кружечків. Робиться це так: яких предметів більше? - кружечків. Чому? - бо один кружечок без пари. Яких предметів менше? - трикутників. Чому? - бо під одним кружечком немає трикутника. Відповідаючи на запитання "чому?", діти повинні обов’язково показати зайвий предмет.

Вже у підготовчому періоді до вивчення чисел відповідно до індивідуальних особливостей діти повинні розв’язувати вправи творчого характеру, пов’язані із перетворенням нерівночисельних множин у рівночисельні і навпаки. Таку роботу можна провести приблизно так: вчитель на різних поличках набірного полотна виставляє різну кількість предметів, наприклад 5 кружечків і 4 трикутника, не розміщуючи їх один під одним. Як без перелічування довідатися яких фігур більше? - учні відповідають, що потрібно поставити їх один під одним. Після виконання цієї операції запитуємо, то яких фігур більше? - кружечків. Як зробити, щоб кружечків і трикутників стало порівну? - якщо учні назвуть один із способів (наприклад, доставити ще один трикутник), то вчитель після виконання відповідної операції (доставляння трикутника) запитує дітей: а хто знає, як ще можна було б зробити, щоб кружечків і трикутників стало порівну? - зняти один кружечок.

Якщо на набірному полотні виставлено рівночисельні множини, то після встановлення їх рівночисельності корисно запитати учнів: як зробити, щоб синіх кружечків стало більше, ніж жовтих? (для прикладу розглянемо випадок, коли на обох полицях набірного полотна виставлено по 5 синіх і жовтих кружечків) - доставити ще один. Якщо ніхто не запропонує іншого способу, то запитуємо: хто знає, як зробити, щоб синіх кружечків стало більше? - зняти один жовтий.

Після того як діти досить впевнено оволодіють порівнянням множин предметів, вправи такого типу слід поєднувати з вправами на лічбу предметів. Виставивши на верхній поличці набірного полотна 5 ведмедиків, а на нижній - 4 лисички, пропонуємо учням виконати завдання: полічіть, скільки є ведмедиків? - п’ять. Полічіть, скільки є лисичок? - чотири. Яких тварин більше? - ведмедиків. Яких тварин менше? - лисичок. Як зробити, щоб лисичок і ведмедиків стало порівну? - доставити одну лисичку. Скільки стало лисичок? - п’ять. Як ще можна зробити, щоб тварин стало порівну? - зняти одного ведмедика. Скільки стало ведмедиків? - чотири. Лічба предметів таких множин стає базою для порівняння в майбутньому чисел, а якщо всі діти класу знають цифри, то їх можна виставляти на набірному полотні. Якщо порівнюються рівночисельні множини, то результатом порівняння повинен бути висновок: при перелічуванні предметів як однієї, так і другої множини виходить одне й те ж саме число. Хоча діти не повинні його формулювати, але він є основою для розуміння числа як характеристики класу скінченних рівночисельних множин.

4. Практичні вправи, за допомогою яких уточнюються просторові уявлення дітей. Призначення таких вправ - підготовка дітей до ознайомлення з числами, їх послідовністю, відношеннями між ними та формування в учнів навичок орієнтування на сторінці підручника, зошита чи в оточуючому середовищі. Результатом виконання цих вправ повинно стати уміння дітей розуміти вказівки вчителя, пов’язані з розгляданням малюнків на сторінках підручника, з відшуканням потрібних клітинок або їх елементів у зошитах з математики, з орієнтацією в класній кімнаті, а також з правильним розумінням і використанням виразів "вище", “нижче", "ліворуч", "праворуч", “йти за", "йти перед", “стояти перед", "стояти за", "знаходитися між" тощо. Для виконання вказаних завдань використовуються вправи і запитання такого виду: - покладіть підручник на парті ліворуч, а зошит праворуч; - покладіть підручник вище за зошит; - знайдіть малюнок в нижньому лівому кутку сторінки підручника; - відступіть від краю зошита зліва і зверху дві клітинки і поставте крапку; - поставте крапку в верхньому правому кутку клітинки зошита; - намалюйте між двома кружечками трикутник;

Вправи, пов’язані із формуванням порядкових відношень "перед - після - між", потрібно виконувати практично. Вишикувавши кілька дітей перед класом, вчитель ставить перед ними такі запитання: хто стоїть першим? Хто другим? Хто останнім? Хто стоїть перед Оленкою? Після Оленки? Хто стоїть між Миколкою і Васильком? Хто з учнів найвищий? Хто найнижчий? Для виконання таких вправ не потрібно виділяти спеціальних уроків. Їх виконання повинно органічно поєднуватися із вправами на лічбу, на порівняння та доповнювати систему наведених вище трьох груп вправ.

5. Практичні вправи, пов’язані з операціями об’єднання двох даних множин і виділення чи вилучення частини даної множини за тією чи іншою ознакою. Основне призначення таких вправ – підготовка учнів до вивчення дій додавання та віднімання. Такі практичні операції можна успішно поєднувати із лічбою предметів. Наприклад, виставивши на різних поличках набірного полотна 3 картки із зображенням горобців і 2 картки із зображенням ластівок, вчитель пропонує дітям: полічить, скільки є горобців? - три. Полічіть, скільки є ластівок? - дві. Полічіть, скільки є всього пташок? - п’ять. Як зробити, щоб горобців і ластівок стало порівну?

Вправи, пов’язані із операцією вилучення частини даної множини, розглядаються приблизно так: виставивши на набірному полотні 5 карток із зображенням груш, вчитель ставить завдання: полічіть, скільки є груш? - п’ять. Одну грушу я віддам Миколкові, а скільки тоді їх залишиться? - чотири. Скільки груш віддали Миколкові? - одну. Скільки було груш? - 5. Скільки віддали? - одну. Скільки залишилось? - чотири.

6. Вправи, спрямовані на підготовку до письма цифр. Такі вправи потрібно щоденно включати в матеріал уроку, а розміщені вони внизу відповідних сторінок підручника та в зошитах з друкованою основою. Використовуючи їх, вчитель повинен звертати увагу на те, як учні тримають ручку, як вони сидять, як виділяють рядок чи клітинку в зошиті. На перших етапах слід вчити дітей правильно це робити.

7. Вправи, пов’язані із порівнянням деяких величин. Їх призначення полягає в тому, щоб порівнювати предмети за масою, за довжиною і формувати відношення "більше", "менше", "стільки ж", "порівну" тощо. Для цього можна організувати роботу з дітьми приблизно так: що довше олівець чи ручка? Що важче зошит чи підручник? Що ширше зошит чи підручник? Скільки склянок води вміщується в банці? Скільки кроків відміряв Іванко? Для того щоб діти не відволікалися від основного при вивченні нумерації чисел в межах 10, вчитель повинен протягом підготовчого періоду поступово ознайомлювати дітей з підручником, зошитом, зошитом з друкованою основою з математики, лінійкою, дидактичним матеріалом. Протягом підготовчого періоду вчитель повинен з допомогою батьків забезпечити кожного учня відповідними посібниками та навчити дітей користуватися ними. На цих же уроках діти повинні привчитися виконувати загальноприйняті правила поведінки та вказівки вчителя.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, вивчення досвіду роботи вчителів дозволяють твердити, що вікові особливості шестирічок спричиняють необхідність застосування особистісно-орієнтованого підходу до процесу їх навчання. Так, не всі діти цього віку, прийшовши до першого класу, досягли шкільної зрілості. Саме тому найважливішим завданням є розвиток їх мислення, мови, пам’яті, уваги. Дослідження психологів засвідчують, що для шестирічної дитини дуже важливо, щоб вчитель саме її "побачив" на уроці, саме її викликав до дошки, саме їй ставив запитання, бо відсутність такої уваги знижує інтерес до уроків.

У дошкільному періоді основним видом діяльності була ігрова, а тому, щоб пом’якшити перехід до навчальної діяльності, слід застосовувати як широко відомі в практиці навчання математики дидактичні ігри ("Мовчанка", "Драбинка", "Естафета" тощо), так і прийом "обігравання" звичайних навчальних завдань, "залучення" до роботи героїв казок. Також віковими особливостями шестирічок обумовлена необхідність своєчасної зміни видів діяльності учнів, різноманітності виконуваних завдань, включення в урок елементів цікавості, проведення так званих фізкультхвилинок.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)