АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прогнозування за допустимими значеннями параметрів із застосуванням таблиць-графіків

Читайте также:
  1. Авторегресійні моделі прогнозування
  2. Вплив величини напруги і параметрів ланцюга на перехідний процес
  3. ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ НА САМОПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ
  4. Вплив параметрів режиму буріння на механічну швидкість проходки
  5. Вплив параметрів технічного стану і ТО на собівартість сільськогосподарської продукції та основні техніко-економічні показники використання МТП
  6. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначеннями
  7. Екстраполяція трендів як один із методів прогнозування рівнів соціально-економічних явищ
  8. Загальні відомості про допустимі зміни параметрів технічного стану складальних одиниць машин
  9. ЗАГАЛЬНІ ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ
  10. Застосування базових таблиць для прогнозування залишкового ресурсу
  11. Застосування номограм для прогнозування
  12. Значення параметрів метеорологічних умов.

Щоб визначити, чи зможе дане спряження працювати без відказу до наступної перевірки, треба мати допустимі значення коефіцієнта використаного ресурсу.

Допустима величина параметра машини— величина, яка забезпечує безвідказну експлуатацію даного спряження чи вузла від теперішнього до наступного діагностування. На відміну від номінального та граничного значень параметра, які мають сталу, заздалегідь відому величину, допустиме значення залежить від факторів експлуатаційного характеру (наробіток спряження чи вузла від початку експлуатації, величина майбутнього періоду експлуатації, під час якого повинна бути забезпечена безвідказна робота, тощо). У зв'язку з цим конкретне значення допустимої величини параметра дійсне лише для обумовленої сукупності цих факторів.

Приклад.До моменту діагностування наробіток трактора становив 1000 умовних еталонних гектарів (ум. ет. га), величина витрати газів у картер двигуна становить 50 л/хв, номінальне 20, а граничне 80 л/хв. Визначити стан спряжень цилїндро-поршневої групи.

Припустимо, що відносно наробітку величина параметра змінюється лінійно, тобто на кожний 1 ум. ет. га , наробітку витрата газів збільшується на одну й ту ж величину. Отже, параметр досягне свого граничного значення через 1000 ум. ет. га наробітку. Таким чином, якщо наступну перевірку виконуватимуть через 1000 ум. ет. га, то величина 50 л/хв є допустимою, тому що за цей період параметр не перевищить граничної величини. Якщо ж наступну перевірку планують через 500 ум. ет. га, то допустима витрата газів під час теперішнього діагностування становитиме 65 л/хв. Одержавши під час вимірювання результат 50 л/хв, можна твердити, що стан спряжень циліндро-поршневої групи двигуна гарантує безвідказну роботу не тільки до наступної, а й до іншої перевірки.

З наведеного прикладу ясно, що для даного спряження існує безліч допустимих величин параметра, які залежать від попереднього наробітку та встановленої періодичності перевірок.

Охарактеризуємо цю властивість допустимих величин у вигляді математичного виразу.

Залежність між величиною коефіцієнта залишкового ресурсу /?зал та часом роботи машини має вигляд:

Rзал=1- а ta;

Rвик= а ta

Відомо, що граничним значенням коефіцієнта використаного ресурсу є одиниця. При цих умовах: 1 = ataгр



Звідки

Позначимо періодичність перевірок стану спряження через tм.

Тоді

і

де tн—наробіток до останньої перевірки (tн + tм =tгр). Таким чином, на момент tM величина коефіцієнта використаного ресурсу повинна мати допустиме значення, яке б забезпечило безвідказну експлуатацію спряження протягом строку tM, тобто або

З цієї формули видно, що величина може приймати будь-які значення залежно від комбінацій значень tн та tм.

Очевидно, що допустимому значенню коефіцієнта використаного ресурсу повинно відповідати допустиме значення вимірюваного параметра, тобто ,

звідки ,

або .

Цю формулу застосовують для підрахунку допустимих значень параметрів, величина яких у процесі експлуатації машини збільшується, тобто тих, що мають Пгн.

Для параметрів, які в процесі експлуатації зменшуються г<.Пн), формула набуває такого вигляду:

Величина або становить зону можливих змін параметра в процесі експлуатації машини до моменту досягнення граничного значення, тобто відказу даного елемента машини. Між величинами Пн та Пг розміщене поле допустимих значень параметра.

Користуватися формулами під час виконання діагностичних робіт не зовсім зручно, оскільки необхідно виконувати досить складні обчислення. Тому для практичного використання розроблені спеціальні довідкові таблиці, в яких заздалегідь виконано розрахунки для всіх можливих сполучень наробітку машини, показника степеня а та часу до наступної перевірки (діагностування).

На рисунку 32 показана одна з таблиць-графіків, що видані спеціальним альбомом для використання у пересувних діагностичних установках.

 

Рис.32. Зразок таблиці-графіка для прогнозування.

Як видно з останньої формули, для розрахунку треба знати показник α (табл .36)

Правила користування таблицями-графіками нескладні. Використовуючи нормальне та граничне значення параметра, що міститься в технологічній карті, та результат його вимірювання, визначають дійсну величину коефіцієнта використаного ресурсу. В таблиці показників відшукують значення а, що відповідає даному типу спряження. Знаходять таблицю, яка відповідає фактичному наробітку спряження. У лівій її графі вибирають рядок, найближчий до-фактичного значення Rвик . У верхній частині таблиці відшукують показник а, який дорівнює показникові даного спряження.

‡агрузка...

Знаходять клітину, де перетинаються знайдені графи таблиці. Якщо ця клітина розміщена вище товстої лінії, проти якої на правому полі таблиці стоїть число 250, то це означає, що дане спряження може нормально працювати не більше 250 одиниць наробітку.

Якщо клітина потрапила в проміжок між лініями з позначеннями 250 та 500, то спряження може працювати понад 250, але менше 500 одиниць наробітку і т. д. Якщо клітина розміщена нижче лінії з позначкою 1000, то спряження буде працювати безвідказно більше 1000 одиниць наробітку.

У випадку, коли коефіцієнт використаного ресурсу настільки високий, що такого значення немає в таблиці, таке спряження треба негайно замінити або відрегулювати.

Таблиці-графіки мають дискретність (градацію) наробітку 50 мотогодин. Максимальний розрахунковий наробіток становить 5000 мотогодин. Графи показника а охоплюють весь можливий діапазон показників від 0,8 до 2.

 

Таблиця 36 Значення орієнтовних показників степеня а для параметрів технічного стану машин

Параметр Степінь а
Тиск у системі мащення 1,4
Витрата газів, що прориваються в картер двигуна 1,3
Вигоряння масля в двигуні
Потужність двигуна 0,8
Зазор між клапаном та торцем коромисла 1,1
Утопання клапанів у головці 1,6
Зазори в кривошипно-шатунному механізмі 1,4
Зазор у підшипниках ковзання та кочення 1,5
Спрацювання:  
посадочних гнізд в корпусних деталях
зубців шестерень по товщині 1,5
шліців валів 1,1
валиків, пальців, осей 1,4
гусеничних та втулково-роликових ланцюгів
накладок гальм та зчеплення
плунжерних пар
подача насоса 1,4

 

 

Дискретність значення Rвик становить 0,05, що практично задовольняє вимогам точності при прогнозуванні під час технічного обслуговування.

Приклад.Кількість газів, що прориваються в картер двигуна Д-240 становить за показами приладів 70 л/хв. У технологічній карті знаходимо, що номінальне значення витрати газів для даного двигуна становить 28 л/хв, а граничне — 90.

Підраховуємо коефіцієнт використаного ресурсу:

 

 

За обліковими даними на-робіток циліндри-поршневої групи становить 930 мотогодин. Показник циліндро-поршневої групи α=1,3. Найближча за наробітком таблиця розрахована на 1000 мотогодин. Найближче значення Rвик становить 0,7. Клітина перетину граф таблиці (α=1,3; Rвик=0,7) знаходиться між лініями наробітку 250 та 500.

Отже, втрати газів перевищують граничну величину при наробітку від 250 до 5.0,0 мотогодин з моменту діагностування, тому треба замінити поршневі кільця при наступному ТО-2.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.16 сек.)