АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЕТАПИ ВИНИКНЕНЯ ІННОВАЦІЇ ТА ТИПИ ШЛЯХІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Читайте также:
  1. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  2. Б процес збільшення і розвитку приміської зони великих міст
  3. Ви никнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі
  4. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України
  5. Вивчення витоків рухливих ігор, обґрунтування закономірностей їх розвитку.
  6. Види сукупного економічного потенціалу національної економіки
  7. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗМІРУ ЗАМОВЛЕННЯ
  8. Визначення тенденції розвитку.
  9. Вимоги до економічного забезпечення збройних сил
  10. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.
  11. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
  12. Висвітлить класичний етап в розвитку соціології – 15 б.

На основі вищевикладеного подано комплексну схему появи інновацій (рис. 1.2), яка характеризує процес створення радикальної або революційної інновації .

У загальному випадку виділяють два типи ринкових стратегій функ­ціонування суб'єкта господарювання:

1) стабілізаційні – збере­жен­ня досягнутого рівня виробництва, частки ринку і т.п.;

2) розвиваючі – розширення виробництва, частки ринку, збільшення прибутку і т. п.

Однак, як показує практика, перші можуть принести тимчасовий успіх і не можуть забезпечити тривале виживання підприємств на ринку відповідно відповідно до їх місії і прийнятої мотивацією бізнесу.

Загалом, розвиток суб'єктів господарської діяльності й економіки країни в цілому може бути забезпечено різними шляхами. Розглянемо їх.

 

Екстенсивний, який передбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції. Відбувається в умовах ненасиченого ринку за відсутності гострої конкуренції, в умовах відносної стабільності середовища господарювання. Пов¢язаний зі зростаючими витратами ресурсів.

Таким чином, за умов екстенсивного типу економічне зростання досягається шляхом кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, факторів виробництва і незмінного рівня технічної основи виробництва.

До екстенсивних факторів економічного зростання відносять:

- зростання обсягів інвестицій при збереженні існуючого рівня технології;

- зростання кількості зайнятих робітників;

- зростання обсягів споживаної сировини, матеріалів, палива та інших елементів обігового капіталу.

Такий шлях економічного розвитку призводить до технічного застою, при якому кількісне зростання випуску продукції не супроводжується техніко-економічним прогресом і в результаті має затратний характер. У наш час у більшості регіонів світу даний підхід практично вичерпав себе внаслідок того, що наявні ринки вже заповнені товарами.

 

Інтенсивний науково-технічний, який передбачає використання досягнень науки і техніки для удосконалення конструкцій і техно­логій виробництва традиційних (модернізованих) продуктів з метою зни­жен­ня собівартості їх виробництва, підвищення якості, а в під­сумку - підвищення конкурентноспроможності. Перехід на даний шлях розвитку відбувається в міру насичення ринків, вичерпання дефіцит­них ресур­сів, зростання конкуренції товаровиробників.



Таким чином, за умов інтенсивного типу економічне зростання досягається шляхом якісного вдосконалення усієї системи продуктивних сил, насамперед речових і особистих факторів виробництва для збільшення масштабів випуску продукції. До інтенсивних факторів економічного зростання відносять:

- прискорення науково-технічного прогресу (запровадження нової техніки, технологій шляхом оновлення основних фондів і т.д.);

- підвищення кваліфікації робітників;

- поліпшення використання основних та обігових коштів;

- підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок кращої її організації.

 

Призупинення або відмова від нововведення в разі неможливості усунення недоліків  

Рис. 1.2 – Схема виникнення інновації

Інноваційний науково-технічний, який передбачає безперервне онов­лення асортименту продукції і технологій її виробництва, удос­коналення системи управління виробництвом і збутом.

 

Аналіз чинників економічного зростання інтенсивного типу розвитку підтверджує близькість з основними характеристиками інноваційного типу і простежити точну межу між ними дуже важко. Тому інноваційний тип розвитку економіки повинен базуватися на чинниках інтенсивного зростання і бути його логічним продовженням (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1

Співвідношення чинників економічного зростання для різних типів економічного розвитку

Чинники економічного зростання Екстенсивний розвиток Інтенсивний розвиток Інноваційний розвиток
Зростання обсягів виробництва +++ +++ ++
Розвиток продуктивних сил + +++ +++
Зростання технічного рівня і якості продукції   ++ +++
Зростання обігового капіталу +++ ++ ++
Зростання обсягів інвестицій +++ +++ ++
Прискорення науково-технічного прогресу   ++ +++
Оновлення основних засобів виробництва + ++ +++
Економічне використання природних ресурсів   + ++
Поліпшення фінансових показників   ++ +++
Поліпшення показників зовнішньоекономічної діяльності   ++ +++
Підвищення ефективності господарської діяльності   ++ +++
Прогресивність структури господарювання   ++ +++
Зростання частки споживання   ++ +++
Ощадливість виробництва   ++ +++
Поліпшення стану соціальної сфери   ++ +++
+++ - чинник економічного зростання відіграє вирішальну роль; ++ - чинник економічного зростання відіграє значну роль; + - чинник економічного зростання відіграє незначну роль.

 

‡агрузка...

Необхідність коригування традиційних поглядів на напрямки і шляхи інноваційного розвитку вітчизняних підприємств визначається так.

1) В умовах відсутності дефіциту товарів і наявності гострої кон­куренції виробників безглуздо випускати продукцію, навіть ефективну у виробництві і технічно досконалу, але яка не відповідає потребам і запитам споживачів, переваг якої ніхто за межами підприємства-вироб­ника не оцінив.

2)Як показує досвід зарубіжних і вітчизняних виробників, спроби шукати шляхи розвитку тільки за рахунок зниження витрат вироб­ництва і просування на ринку традиційної, часто застарілої продукції, є безперспективними і ведуть до значних збитків чи банкрутства.

3) Прискорення темпів НТП приводить до швидкого оновлення асортименту продукції, все більшої індивідуалізації запитів споживачів, урізноманітнювання ринків за своєю структурою (персональні комп'ю­тери, периферійні пристрої і програмне забезпечення до них, електропобутові вироби, брит­ви, зубні щітки, пральні порошки і т. п. ).

4) Зниження цін з метою підвищення конкурентноспроможності (особ­ливо застосування агресивних цінових стратегій) здатне підштовхнути конкурентів до різких відповідних заходів, на які адекватної відповіді може і не бути (наприклад, ситуація з експортом металу в США, коли товаровиробників України і Росії "підвели" під антидемпінгове законо­давство).

5) Процеси ринкової трансформації економіки, що проходять в Україні, викликають різкі зміни потреб і запитів споживачів, спо­сте­рігається різке зростання диференціації запитів, яке викликане роз­ша­руванням споживачів за рівнем доходів. А це, у свою чергу, приводить до зростання спеціалізації і зниження серійності вироб­ництва багатьох товарів.

6) Спостерігаються різкі зміни пропорцій між витратами на виробництво продукції і витратами на її збут на користь останніх, і ця тенденція підсилюється.

7) Підприємницькі структури розвинутих в економічному від-ношенні країн усе більшою мірою переходять на інноваційний шлях роз­витку, частка інновацій (нових технологій, нових продуктів, спо­со­бів їхньої реалізації, організації їхнього виробництва і збуту) у загаль­ному обсязі отримуваного прибутку неухильно зростає.

8) Зростаючий ступінь відкритості економіки України і зростання ін­тег­раційних процесів у світовій економіці, а також викликане цим зрос­тання конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників, ставлять віт­чиз­няні підприємства перед необхідністю адаптації своєї діяльності від­повідно до умов господарювання, які докорінно змінилися і про­довжують змінюватися.

У цих умовах одним із основних складових тривалого виживання і розвитку вітчизняних суб'єктів підприємницької (господарської) діяль­ності стає здатність запропонувати, розробити, виготовити, вивести на ринок і просувати на ньому товари з новими споживчими якостями, товари, орієнтовані на задоволення існуючих потреб, але новими нетра­диційними способами, або ж товари, що призначені для задоволен­ня нових (у тому числі принципово нових) потреб (у ряді випадків ці потреби цілеспрямовано формують). В ідеалі це повинні бути не про­сто товари, а комплекси (товари з підкріпленням за Ф.Котлером), які містять: товар, передпродажний і післяпродажний сервіс, кон­суль­тації і навчання споживача (в основному для технічно складних чи принципово нових виробів), гарантії заміни товару чи навіть повер­нен­ня товару виробнику (продавцю), якщо він не сподобався споживачу, і багато чого іншого.

Інноваційний розвиток – це процес господа­рю­ван­ня, що спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємства у змінних умовах зов­ніш­нього середовища у рамках обраної місії та прийнятої мотивації діяльності і пов¢язаний з модифікацією існуючих і формуван­ням нових ринків збуту.

Процес інноваційного розвитку необхідно, насамперед, розглядати з позицій конкретного суб'єкта господарської діяльності, тобто з пози­цій конкретного підприємства, що здійснює господарську діяльність (виробничо-збутову діяльність) у взаємодії з постачальниками вихідної сировини і матеріалів, конкурентами, торговими і збутовими посеред­никами, споживачами і т. п., у конкретних економічних, політичних, екологічних, правових та інших умовах. При цьому така взаємодія має ймовірний характер і не піддається однозначній оцінці.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.007 сек.)