АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Чим більше відбувається в речовині актів іонізації під впливомвипромінювання, тим більший біологічний ефект

Читайте также:
  1. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
  2. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
  3. Вплив електромагнітних випромінювань на організм
  4. ВПЛИВ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ ТА ВИПРОМІНЮВАНЬ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
  5. Вплив іонізуючих випромінювань на організм
  6. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. Захист від електромагнітних випромінювань. (ЕМВ - електромагнітне випромінювання.)
  7. Захворювання, викликані дією іонізуючих випромінювань
  8. Захист від випромінювань
  9. ЗАХИСТ ВІД ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
  10. Захист від іонізуючих випромінювань
  11. ЗАХИСТ ВІД ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Чим більше відбувається в речовині актів іонізації під впливомвипромінювання, тим більший біологічний ефект. Тому біологічна дія випромінювання залежить від числа утворених пар іонів або від зв’язаної з цим величини поглиненої енергії.

Іонізація живих тканин супроводжується збудженням молекул клітин, що приводить до розриву молекулярних зв’язків і до зміни хімічної структури різних з’єднань. Зміни в хімічному складі значного числа молекул приводить до загибелі клітин.

Так як основну частину маси тіла людини складає вода (біля 75%), то первинні процеси багато в чому визначаються поглинанням випромінювання водою клітин. Під дією випромінювання відбувається розщеплення води на радикали типу і , які володіючи високою хімічною активністю вступають в з’єднання з другими молекулами тканини і утворюють нові хімічні сполуки, невластиві здоровій тканині. В результаті таких змін порушується нормальний хід хімічних процесів і обмін речовин.

Під впливом іонізуючих випромінювань в організмі може відбуватись гальмування функцій органів кровотворення, порушується нормальне звертання крові та збільшується хрупкість кровоносних судин, порушення діяльності шлунково-кишкового тракту та виснаження організму, понижується опір організму інфекційним захворюванням.

Однією з найнегативніших властивостей іонізуючої радіації являється її сумарна, кумулятивна дія на організм. Кожна доза залишає глибокий слід в організмі, їх дія сумується.

Необхідно розрізняти зовнішнє опромінення і внутрішнє. Зовнішнє – це таке, коли джерело радіації знаходиться зовні організму і виключена можливість попадання радіоактивних речовин всередину організму. Таке опромінення має місце, наприклад, при роботі на рентгенівських установках і прискорювачах або при роботі з радіоактивними речовинами, які знаходяться в герметичних ампулах. При зовнішньому опроміненні найбільш небезпечні бета-, гамма-, рентгенівське і нейтронне випромінювання.

Альфа- і бета- частинки володіють незначною проникаючою здатністю і призводять при зовнішньому опроміненні тільки до ураження шкіри. Рентгенівські та гамма-промені можуть привести до смерті, не викликавши при зовнішньому опроміненні змін на шкірі.

Пошкодження шкіри при зовнішньому опроміненні може бути хронічним (при постійній або неперервній дії іонізуючого випромінювання на протязі довгого часу) або гостре (одноразова, короткочасна променева дія). Перші ознаки хронічного ураження виявляються, як правило, не одразу після початку роботи, вони проявляються в сухості шкіри, тріщинах на ній, ломкості нігтів, випаданні волосся. При гострому променистому опіку шкіри спостерігаються її почервоніння, пузирі і омертвіння тканин. Можуть появлятися також довго не заживаючи променисті язви, на місці утворення яких можливі ракові захворювання.

Внутрішнє опромінення відбувається при попаданні радіоактивних речовин всередину організму при вдиханні повітря, через їжу і в рідких випадках через шкіру. При попаданні радіоактивної речовини в організм людина безперервно опромінюється до тих пір, поки радіоактивна речовина не виведеться з організму в результаті розпаду або фізіологічного обміну. Таке опромінення дуже небезпечне, так як призводить до довго не заживаючих язв різних внутрішніх органів, які можуть переродитися в ракові пухлини.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)