АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

РОЗВИТОК ДАРВІНІЗМУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX СТОРІЧ

Читайте также:
  1. II. Розвиток математичних знань.
  2. II. Розвиток математичних знань.
  3. II. Розвиток математичних знань.
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. III. Розвиток математичних знань.
  10. III. Розвиток математичних знань.
  11. III. Розвиток математичних знань.
  12. III. Розвиток математичних знань.

Згадаєте! Які основні етапи індивідуального розвитку організмів?

Навчання Ч.Дарвіна було значно доповнене роботами його послідовників і як кінчена система поглядів - «класичний дарвінізм» - сформувалося на початку XX ст.

Філогенез. Знаменитий німецький учений Эрнст Геккель (мал. I) - засновник філогенетичного (від греч. филон - рід і генезис -походження) напрямку в дарвінізмі. Він звернув

увага на те, що види змінюються в процесі свого історичного розвитку й дають початок новим видам у межах якої-небудь систематичної групи. Філогенез - це конкретні шляхи еволюції окремих систематичних груп (від видів, пологів до царств включно) і сукупності всього живого. Для з'ясування філогенезу певної групи Э. Геккель зіставляв дані палеонтології, порівняльній ембріології й анатомії, зв'язуючи викопні й сучасні форми в єдиний філогенетичний ряд - послідовність історичних змін організмів або їхніх частин (напр., послідовність змін у будові черепа й кінцівок у предків коней).

Для пояснення походження декількох виглядів-нащадків від загального предка - Дарвін увів поняття дивергенція (від лат. ди-верго - відхиляюся) - явище розбіжності ознак у нащадків як результат пристосувань до різних умов існування. Геккель дійшов висновку, що всі нащадки одного виду, що виникли внаслідок дивергенції, мають єдине походження - монофилию. Це лягло в основу принципу побудови природної (філогенетичної) класифікації. Він також розробив спосіб графічного зображення історичного розвитку систематичних груп у вигляді філогенетичних древ (мал. 116).

Биогенетический закон, відкритий одночасно Э.Геккелем і Ф.Мюллером (закон Геккеля - Мюллера), говорить: індивідові-

альное розвиток (онтогенез)будь-якого організму являє собою скорочене повторення історичного розвитку (філогенезу)виду, до якого він належить. Так, наявність однакових початкових фаз эмбриогенеза(яйце, дроблення, бластула, гаст-рула) підтверджує спільність походження всіх багатоклітинних тварин. На певних фазах ембріонального розвитку в представників різних класів хребетних виникають зяброві щілини. Це свідчить про походження наземних хребетних від рыбообразных предків (мал. 117).

Дослідження розмаїтості адаптації.Були вивчені й осмислені з позицій дарвінізму різноманітні адаптації організмів до умов середовища перебування. Зокрема, були досліджені різні види захисних фарбувань, форми тіла й поводження тварин, що роблять їх менш помітними для ворогів.



При маскуванні тварина, що володіє захисними фарбуванням і формою, у випадку небезпеки приймає певне положення тіла (мал. 118). У місцевостях, дечергуються пори року, завдяки сезонним линькам багато птахів і ссавці тварини здобувають темне літнє або світле зимове захисне фарбування. Багато тварин здатні швидко змінювати фарбування залежно від тла навколишнього середовища - восьминоги, камбала, хамелеони й ін.

При демонстрації,навпаки, фарбування й поводження тварин виділяють їх на навколишнім тлі. Попереджуючі й уг-

рожающие фарбування й поводження сигналізують ворогам про неїстівності (колорадський жук, сонечко) або гарної захищеності (жалоносні перепончатокрылые, отрутні змії) (мал. 119).

Мімікрія (від греч. мимикос - наслідувальний) - це здатність до спадкування фарбування, форми або поводження добре захищених організмів погано захищеними. Англійський ентомолог Г. Бейтс і німецький зоолог Ф. Мюллер відкрили дві форми мімікрії тварин (мал. 120). При бейтсовской мімікрії погано захищений вид успадковує ознаки добре захищеного, а при мюллеровской — кілька захищених видів успадковують один одного, образуя «кільце» видів. Їхні вороги, виробивши рефлекс відрази до одному з видів «кільця», не торкають і інших. При мімікрії в рослин відбувається вироблення окремих пристосувань, що нагадують модельні види. Наприклад, квітки в деяких рослин не мають нектарників, однак запилюють комахами завдяки тому, що імітують квітки гарних нектароносів. У деяких тропічних орхідей квітки формою й фарбуванням нагадують самок певних видів метеликів. Самці запилюють їх при спробах спаривания.

У результаті порівняльно-анатомічних і ембріологічних досліджень були розроблені еволюційні поняття про го-мологиях, аналогіях, рудиментах і атавізмах.

‡агрузка...

Гомології (від греч. гомологія - відповідність) - це відповідність загального плану будови органів різних видів, обумовлена їхнім загальним походженням (мал. 121). Часто внаслідок адаптації до різних умов середовища гомологичные органи істотно відрізняються між собою, і єдність їхнього походження встановлюють лише на підставі вивчення эмбриогенеза, палеонтологічних даних і ін. досліджень. Наприклад, всі видозміни кореня (корнеклубни, коренеплоди та ін.) гомологичны по відношенню друг до друга й самого кореня.

Аналогії (від греч. аналогія - подоба) - це зовнішня подібність у будові органів різних видів, що мають різне походження, але виконують однакові функції (мал. 122).

Рудименти (від лат. рудиментум - зачаток) - це органи, що втратили свої функції протягом філогенезу. Вони мають недорозвинену або спрощену будову в порівнянні з гомологичными в предковых видів і властиві всім особинам певного виду (мал. 123). Наприклад, залишки тазового пояса китоподібних; лускаті рудименти листів верблюжої колючки; апендикс і куприк у людини.

Атавизмы (від лат. атавис - предок) - прояв в окремих особин певного виду чорт предків (мал. 123).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.007 сек.)