АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИСНОВКИ

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. Висновки
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. ВИСНОВКИ
  9. ВИСНОВКИ
  10. ВИСНОВКИ
  11. ВИСНОВКИ

У кембрійський і ордовикский періоди палеозойської ери з'явилася більшість типів тварин, включаючи хордових, для багатьох з яких характерне наявність зовнішнього (членистоногие, иглокожие) або внутрішнього (хордові) кістяка або захисної раковини (форамініфери, молюски). Основними продуцентами на початку цієї ери були цианобактерии, зелені й червоні водорості. Життя освоїло, поряд із солоними, ще й прісні водойми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Які характерні риси биоразнообразия кембрійського періоду? 2. Що являли собою щиткові? 3. Які членистоногие відомі з відкладень кембрійського й ордовикского періодів? 4. Які фототрофные організми існували на початку палеозойської ери? 5. Які характерні риси биоразнообразия ордовикского періоду?

Подумайте! Чим пояснюється той факт, що перші богатые видами эукариот біогеоценози сформувалися саме на морських мілководдях?

§ 91. ОСВОЄННЯ ЖИВИМИ ОРГАНІЗМАМИ СУШИ В СЕРЕДИНІ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

Згадаєте! Які розрізняють середовища перебування живих організмів? Які їхні основні характеристики?

У середині палеозойської ери життя поступово освоює добре зволожені частини суши.

Силурийский період (440-400 млн років тому). Для цього періоду характерна наявність мілководних (до 10 м глибини) теплих морів зі зниженою солоністю. У них з'являються перші

щелепними хребетними, представленими викопними класами риб - Колючезубых і Панцирних. Предки риб невідомі: безщелепні хребетні ними не могли бути, тому що в них відсутні зяброві дуги, з передніх пар яких виникли щелепи. Тому риби являють собою особливу еволюційну галузь.

Силурийские риби мали внутрішній кістяк із хрящової тканини, у них не було зябрових кришок і плавального міхура (мал. 140). Колючезубые були не більше 30 див довжиною, мали до 8 пар плавців. Їхнє тіло було покрито кістковою лускою. Панцирні риби були покриті кістковими пластинками, часто злитими в суцільний панцир. Деякі з них досягали 6 м довжини. Серед силурийских риб були придонні й плаваючі в товщі води форми. Більшість із них, як думають дослідники, були хижаками.

У прибережних частинах континентальних водойм через коливання рівня води утворився шар мулу. Він став основою первинних ґрунтів, на яких виникли наземні біогеоценози, що складаються в основному з вищих спорових рослин відділів Ри-ниофиты й Плауновидные (мал. 141). Із тварин тут жили ґрунтові види (малощетинковые хробаки й ін.) і питающиеся залишками рослин двупарноногие багатоніжки (кився-ки) - особливий клас членистоногих, представники якого й зараз широко поширені на Землі. Їхнє тіло складається з голови

і многосегментного тулуба; більшість сегментів несе по 2 пари ніжок. Із цього періоду відомі й перші наземні хижаки - скорпіони.

Девонський період окончился близько 350 млн років тому. У цей період процеси горотворення чергувалися з опусканням суши, що викликало часті биоценотические кризи. Тому темпи еволюції були порівняно високі.

На початку періоду вимерла більша частина трилобітів, а наприкінці його - риниофиты, панцирні риби й щиткові. На знижених зволожених частинах суши утворилися ліси, що складаються з дерев'янистих вищих спорових - плаунів, хвощів і папоротей. З'явилися перші голосеменные із класу насінних папоротей. Ці рослини по зовнішньому вигляді нагадували деревоподібні папороті, але розмножувалися насіннями. З безхребетних сушу освоїли павуки й кліщі.

У морях з'являються хрящові риби (акули й деякі інші); у прісних водоймах — кісткові риби, в основному кистепе- рые й двоякодышащие, що мали значну видову розмаїтість, а також - перші лучеперые. Уважають, що плавальний міхур кісткових риб спочатку виконував функцію легені, тобто додаткового органа подиху атмосферним киснем, тому що у воді прісних водойм, де перегнивали залишки деревних рослин, було недостатньо розчиненого кисню. Мус-

кулистые парні плавці кистеперых, імовірно, служили їм не стільки для плавання, скільки для повзання по дну водойм між стовбурами упалих дерев. План будови цих плавців виявився придатним для перетворення їх у пристосовані для пересування по суші кінцівки. Нащадки деяких кистеперых перейшли до життя на суші, де знайшли багату кормову базу (різних безхребетних), але їхнє розмноження й розвиток був ще пов'язане з водою. Так виникли перші земноводні. У зв'язку з подихом атмосферним киснем у них різко зросла кількість гемоглобіну в крові; основним кровотворним органом у наземних хребетних стає червоний кістковий мозок (у риб - тільки селезінка).

Девонські земноводні мали самі різні розміри (від декількох сантиметрів до 3—4 м довжини) і форму тіла (мал. 142). Деякі з них перейшли до вторичноводному способу життя подібно сучасним протеям. Більшість із них харчувалося наземними безхребетними, а великі види - іншими земноводними або рибою. Древні земноводні були широко поширені в другій половині палеозойської ери, але повністю вимерли на початку мезозойської. Сучасні земноводні відомі починаючи лише із середини мезозою й мають мало загального з палеозойськими видами.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)