Модуль 2. Нова історія України. да Півдні Росії, причому найактивнішу участь у ньому взяли робітники України (1 і 5 тис

да Півдні Росії, причому найактивнішу участь у ньому взяли робітники України (1 і 5 тис. осіб).

Значно посилився й селянський рух. У багатьох повітах Харківської та Полтавської губерній у 1902 р. спалахують збройні виступи: 105 поміщицьких

Суспільні рухи

маєтків та садиб було розгромлено; царські війська жорстоко розправилися з повстанцями.

Активізувалося й студентство. У вищих навчальних закладах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава влаштовувалися збори, де висувались вимоги академічних свобод. Царський уряд зму­шений був піти на часткові поступки, дозволивши під наглядом начальства створювати гуртки, каси, бібліотеки.

Розвивався національний рух. Викладачі вузів, демократич­на інтелігенція виступали проти переслідувань української мови. Святами української культури стали відкриття у 1903 р, в Полтаві пам'ятника основоположнику української літератури І. П. Котляревському, відзначення в тому ж році 35-річчя му­зичної діяльності композитора М. В. Лисенка.

Активізація суспільно-політичних рухів сприяла утворенню перших політичних партій в Україні. У 1891 р. було засновано таємне товариство «Братство тарасівців», куди входили пред­ставники молодої інтелігенції з Києва, Харкова, Одеси, Полта­ви. Ідеологами й лідерами товариства були Іван Липа, Борис Грінченко й Михайло Коцюбинський. В їхній програмі місти­лися вимоги широкої політичної автономії України, захист прав українського народу. Члени товариства критикували старше покоління українофілів за аполітичність і культурницьку обме­женість. Товариство проіснувало до 1898 р.

Політичну лінію «Братства тарасівців» продовжила Револю­ційна Українська партія (РУП). її було створено в 1900 р. в Харкові. Метою партії була боротьба за

Перші партії

національні права та соціальну революцію, захист інтересів перш за все селянства. Проте керівники партії не мали єдиної думки щодо стратегії і тактики її діяльності, і це спричинило її розкол. У 1902 р. з РУП вийшла група М. Міхновського, яка за­снувала Українську народну партію (УНП), що виступала з гас­лом «Україна для українців». У 1904 р. від РУП відділилася група М. Меленівського, яка вважала, що треба об'єднатися з російською соціал-демократією. Ця група стала називатися «Спілка». Та частина РУП, що залишилась, перейменувалася в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП), лідерами якої були В. Винниченко, С Петлюра. Вони виступали за демократизацію суспільного ладу, автономію України, кон­фіскацію великої земельної власності.

Поиск по сайту: