АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Компоненти трудового потенціалу в системі факторів якості життя

Читайте также:
  1. I. Соціальне життя суспільства і соціальна взаємодія.
  2. V. Экономико-правовая концепция Трудового кодекса о регулировании труда женщин
  3. А 55. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЇ КОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРІВ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
  4. Анализ социальной защищенности членов трудового колллектива
  5. Аудит соблюдения трудового законодательства и расчетов по оплате труда
  6. Аудит у системі господарського контролю
  7. Бактериологічні показники якості води характеризують нешкідливість води відносно присутності хвороботворних мікроорганізмів.
  8. Біогеоценоз та екосистема як компоненти природи
  9. В якості прикладу розглянемо задачу.
  10. Вартісні теорії оцінки природно-ресурсного потенціалу
  11. Види внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів.
  12. Види сукупного економічного потенціалу національної економіки

 

Склад відповідних показників визначається концепцією і цілями аналізу. Загальна оцінка якості життя звичайно проводиться по наступним напрямках:

— охорона здоров’я;

— середня освіта;

— вища освіта;

— житлові умови (вибір, якість, приступність);

— культура і відпочинок;

— інфляція;

— безробіття;

— мотивація працівників;

— рівень життя пенсіонерів;

— дорослі і діти, охоплені системою соціальної допомоги (відсоток населення);

— якість і поступність дитячих дошкільних закладів;

— проблеми наркоманії, алкоголізму і тяжких злочинів;

— якість природного середовища (повітря, вода, інфраструктура);

— цивільна свобода;

— правоохоронні органи і суд;

— рівень політичної участі.

Поряд із проблемою визначення переліку показників якості життя істотне значення має проблема їхньої відносної значимості. Звичайно вона зважується на основі думок експертів.

Щоб обґрунтувати склад і структуру показників якості життя, доцільно виходити зі структури потреб людини. При цьому необхідно враховувати розходження рівнів задоволення потреб груп населення. Для практичних цілей у першу чергу важливо визначити нижні границі показників, що будуть формувати систему обмежень (особливо по екології, здоров’ю і безпеці). У кінцевому рахунку, проблема обґрунтованості показників якості життя визначається прийнятою концепцією сенсу людського існування.

Причини, що визначають якість життя, тривалий час аналізувалися з позицій джерел багатства країни. До середини XX в. основу представлень про причини багатства можна було звести до відомої формули: „Праця — батько ... багатства, земля — його мати”. Згодом основним фактором економічного розвитку визнаний технічний прогрес. Разом з тим залежність економічних показників країни від природних ресурсів і чисельності населення відзначається й у сучасних роботах по основах економічної теорії.

Ряд авторів думає, що розвиток країни залежить від чисельності її населення. Перевагою країн з великою чисельністю жителів вважається ємність ринків збуту. Чисельність населення, при якій досягається максимум реального доходу на один жителя, приймається за оптимальну.

Як показує досвід, вплив природних ресурсів і чисельності населення на результати господарської діяльності не можна вважати однозначним і визначальним. Зокрема, до самих багатих країн у даний час відносять Японію і Швейцарію, що мають дуже убогі природні ресурси.



Що стосується чисельності населення, то високий рівень добробуту характерний як для країн з великою чисельністю мешканців (США, Японія, Німеччина), так і для невеликих країн (Люксембург, Фінляндія).

У цілому потенціал країни як основа добробуту її жителів визначається наступними ресурсами:

1) природними;

2) людськими;

3) виробничими і фінансовими;

4) інформаційними і духовними.

Природними ресурсамиє все, чим володіє країна як частина земної кулі: її географічне положення, родючість землі, корисні копалини, запаси води, клімат і т. д.;

Людські ресурсикраїни визначаються чисельністю якісними характеристиками населення. Найважливішою частиною людських ресурсів є трудовий потенціал.

Виробничі і фінансові ресурсивключають устаткування, запаси сировини, матеріалів, продукції, фінансові засоби. Усі ці матеріальні ресурси можуть бути власністю підприємств, держави і громадян.

Інформаційні і духовні ресурсице здобутки науки, літератури, мистецтва, релігії, а також традиції і звичаї.

Розглянуті види ресурсів характеризують потенціал країни. Його використання залежить від суспільних відносин, державного устрою і систем керування підприємствами.

 

Контрольні запитання

 

1. Що таке трудові ресурси?

2. Дайте визначення поняттю „трудовий потенціал”.

3. Розкрийте суть понять „робоча сила” та „людський капітал”.

4. Назвіть компоненти трудового потенціалу.

5. Що є передумовою реалізації потенціалу людини?

6. За якими напрямками проводиться оцінка якості життя?

7. Якими ресурсами визначається потенціал країни?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.018 сек.)