АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Роботодавці та їх об’єднання як суб’єкти й соціального партнерства

Читайте также:
  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. В) становлять зміст соціального захисту безробітних.
  3. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
  4. Види соціального забезпечення.
  5. Визначте зміст соціального конфлікту – 15 б.
  6. Вующих в коллективных переговорах. Ответственность сторон социального партнерства.
  7. Діяльність як основа соціального буття людини.
  8. Діяльність як спосіб існування соціального. Особливості прояву соціальних заковів
  9. Економічні інтереси:сутність,суб’єкти,класифікація.
  10. Загальні засади здійснення оперативно-розшукової діяльності та її суб’єкти.
  11. Ймовірність об’єднання несумісних подій
  12. Ймовірність об’єднання сумісних подій

 

Окрім найманих працівників суб'єктом соціально-трудових відносин є роботодавець. Відповідно до Закону України “Про організації роботодавців” роботодавець — це власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Роботодавець відіграє особливу роль у системі соціально-трудових відносин, оскільки створює робочі місця, визначає обсяги і структуру попиту на робочу силу, залучає її йо суспільного виробництва через механізм ринку праці, укладає з найманими працівниками індивідуальні трудові договори, веде переговори з представницькими органами найманих працівників тощо.

У другій половині двадцятого століття становище роботодавців зазнає таких змін:

Ø підприємці стають все більш впливовим фактором формування зовнішньої і внутрішньої політики держави;

Ø влада підприємців над трудовими ресурсами стає все більш обмеженою, зменшуються їх можливості формувати умови трудових договорів;

Ø спостерігається розширення самостійності первин них підрозділів, відхід від жорсткої регламентації форм І методів організації виробництва, перехід до колективної організації праці, виявлення ініціативи найманих працівників тощо.

Для захисту господарсько-трудових інтересів роботодавці створюють свої організації та об’єднання. В Україні в умовах планової економіки, заснованої переважно на державній власності, потреби у створенні об’єднань роботодавців не існувало. Першою організацією роботодавців нового типу в Україні став Союз підприємців Криму, який було створено у 1989 р. У 1990 -1991 рр. в Україні на всій її території створюється велика кількість союзів, спілок, асоціацій роботодавців, формування яких здійснюється за територіальною, галузевою, фаховою ознаками.

Потім почали створюватися загальнонаціональні об'єднання. Більшість створених асоціацій роботодавців об’єдналися і стали членами таких організацій як Український союз промисловців і підприємців, Спілка орендарів і підприємців України, Спілка малих, середніх і приватизованих підприємств України.

У 1998 р. за рішенням Установчого заїзду об’єднань роботодавців було створено Конфедерацію роботодавців України. Основним її завданнями є:



— сприяння розвитку та прийняття-активної участі у здійсненні соціального партнерства;

— координація дій членів Конфедерації у посиленні їх впливу на проведення політики зайнятості, заробітної плати, соціального страхування, охорони праці тощо;

— сприяння розвитку вітчизняного виробництва;

— надання організаційно-методичної допомоги членам конфедерації та сприяння роботі об'єднань роботодавців.

Засновниками і першими членами Конфедерації роботодавців України були: Український союз промисловців і підприємців, Спілка орендарів і підприємців України, Українська аграрна конфедерація, Спілка малих, середніх і приватизованих підприємств України, Асоціація роботодавців торгівлі і комерційної сфери економіки України, Спілка юристів України. Пізніше до складу Конфедерації роботодавців України ввійшли: Українська асоціація підприємств чорної металургії, Союз хіміків України, Асоціація підприємств легкої промисловості, Асоціація платників податків України, Асоціація українських банків, Українська асоціація металевого брухту, Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення, Українська асоціація роботодавців зв’язку та інформатизації, Асоціація суднобудівників України „Укрсудпром”, Ліга страхових організацій України.

Правові засади створення та діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань регламентуються Законом України „Про організації роботодавців”, прийнятим у травні 2001р.

Нині в Україні вже існує досить розгалужена структура організацій роботодавців та їх об’єднань, що діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих і обласних. Разом з тим не можна не відзначити порівняну, вищого рівня сформованості організацій представництва інтересів найманих працівників, ніж роботодавців. Процес становлення підприємницьких структур як повноцінних суб'єктів соціального партнерства в Україні буде ще досить тривалим і складним.

‡агрузка...

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.011 сек.)