АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мітоз та його фази

Читайте также:
  1. Економічний цикл і його фази. Теорії циклів.
  2. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. МІТОЗ

1 – завершується період підготовки до нового поділу.Клітини після інтерфази G2 містять 2n4c. Ядро ще оточене оболонкою, присутнє ядерце, хромосоми ще не ущільнилися, ми бачимо лише нитки хроматину; 2 – початок першої фази мітозу: утворюються щільні хромосоми з хроматидами. Можна підрахувати їх кількість та визначити їхню форму; починає формуватись веретено поділу; 3 – завершення першої фази мітозу: зникає ядерна оболонка, ядерце, добре помітне веретено поділу, хромосоми прямують до центру клітини; 4 – друга фаза мітозу(метафаза): хромосоми в один ряд розташовані по центру клітини; до них приєднуються нитки веретена поділу; 5 – третя фаза мітозу(анафаза): завдяки скороченню ниток веретена поділу складові кожної з хромосом прямують до різних полюсів клітини; 6 – четверта фаза мітозу(телофаза): навколо кожної з груп хромосом формується ядерна оболонка, з’являється й ядерце; поступово зникає веретено поділу та поділяється цитоплазма; хромосоми поступово стають менш щільними; утворюється дві ідентичні клітини.

Після розтягування до полюсів материнської клітини в анафазі мітозу однохроматидних хромосом, у новоутворених двох дочірніх клітинах вміст ДНК стає ідентичним початковій материнській клітині - 2n2с.

Оскільки в результаті мітозу із однієї початкової клітини (материнської клітини)утворюється дві повноцінні клітини, то мітоз можна назвати терміном „розмноження” – це безстатеве розмноження.

Клітинний цикл. Зверніть увагу: він складається з двох періодів. Під час одного з них, який триває від завершення одного поділу клітини до початку наступного (позначений блакитним кольором). Під час цього періоду клітина росте, інтенсивно утворюються білки та інші органічні сполуки тощо. В цей період активно запасається енергія, необхідна для здійснення наступного поділу клітини. Важливою подією цього періоду є подвоєння ДНК хромосом (2n4c). У цей період також подвоюються такі органели, як мітохондрії та хлоропласти. Це пояснюється тим, що кожна з дочірніх клітин отримала від материнської лише половину від цих молекул або органел. Жовтим кольором показано період клітинного поділу – мітозу.

Мейоз –тип редукційного поділу клітини, який веде до утворення із однієї клітини чотирьох, з половинним набором хромосом (1n1с). Мейоз, на відміну від мітозу, це не



розмноження. Це спосіб утворення статевих клітин – гамет. У тварин мейозом діляться клітини спеціалізованих тканин, гонад, із яких утворюються гамети або статеві клітини. Мейозу, як і мітозу, передує подвоєння генетичного матеріалу клітини (2n4c), але мейоз здійснюється під час двох клітинних поділів (мейоз 1 і мейоз11), після лише одного синтезу ДНК. В результаті мейозу число хромосом у новоутворених (дочірніх, гаметах) клітинах зменшується рівно у два рази.

При першому поділі гомологи кожної пари хромосом, що мають після синтезу ДНК по дві хроматиди, кон’югують в профазі 1 і потім розходяться в анафазі 1. В результаті дочірні клітини від ділення отримують у два рази менше число хромосом (n) при збереженні кількості ДНК, рівній початковій клітині (2с). Під час другого поділу розходяться хроматиди. В утворені гамети попадає гаплоїдне число хромосом (n) і половинна кількість ДНК (с). Злиття гамет при заплідненні відновлює диплоїдне число хромосом (2n) і подвійний набір молекул ДНК.

Проте утворенням гамет не вичерпується значення мейозу. В мейозі не тільки зменшується число хромосом вдвічі, а й відбувається розподіл парних хромосом по різних клітинах. При цьому розподілі кожна пара поводить себе незалежно, так що виникають різноманітні комбінації хромосом із різних пар. Нарешті, в процесах кон’югації гомологів в кожній парі такі гомологічні хромосоми обмінюються своїми гомологічними ділянками, створюючи потужний додатковий резерв спадкових комбінацій. Цей процес обміну гомологічних хромосом своїми частинами отримав назву кросинговеру.

Таким чином, мейоз зменшує число хромосом вдвічі, перетворює диплоїдне ядро в гаплоїдне, завдяки комбінаториці гомологів із різних пар і завдяки кросинговеру різко збільшує комбінаційну спадкову мінливість організмів.

Мейоз – спосіб утворення статевих клітин, але лише у тваринних організмів. У всіх вищих рослин сам мейоз передує стадії утворення статевих клітин. Мейотичного поділу зазнають спори. В подальшому із чотирьох гаплоїдних спор шляхом мітозів формуються статеві клітини рослин – гамети.

‡агрузка...

Отже, в організмів, які розмножуються статевим шляхом має місце чергування фаз, які відрізняються числом хромосом на клітину: гаплофраза – коли клітини формуються гаплоїдні (n набір хромосом) – виникають в результаті мейозу і диплофаза – клітини диплоїдні (2n = диплоїдний набір хромосом), який є результатом запліднення.

Ендомітоз, або внутрішній поділ, називають особливий тип реплікації хромосом всередині ядра без утворення веретена поділу. У такому випадку в клітині відбувається внутріядерне збільшення числа хромосом (кількості ДНК) без типового чітко вираженого поділу ядерної речовини. У такому разі ядро збільшується, як і вміст хроматину в ньому. Плоїдність може збільшитись до 256 раз.

Найчастіше ендомітоз спостерігають у диференційованих клітинах рослин, (ядрах клітин тапетума пиляка і антипод… ). Очевидно, ендомітоз має деяке функціональне значення, при ньому діяльність клітини не порушується. Тому у бульбах картоплі, що інтенсивно накопичують крохмаль, мітотичний поділ змінюється ендомітозом.

Термін „ендомітоз” запропонував Гейтлер (1941).

Амітоз – (= прямий поділ ядра) поділ клітини, яка перебуває в інтерфазі. При цьому не відбувається конденсації хромосом, розпаду оболонки ядра і утворення веретена поділу. Амітоз відбувається при витягуванні ядра і його наступному поділі на дві частини. Амітоз часто призводить до поліплоїдії.

Амітоз виникає переважно в клітинах диференційованих або дегенерованих не здатних до подальшого відтворення: у відмираючих клітинах чи тимчасових тканинах стінок зав’язі, нуцелусі, ендосперму, паренхімі бульб тощо. Явище амітозу вперше описав нім. біолог Р.Ремарк (1841) у тварин і Е.Страсбургер (1882) у рослин; термін запровадив у наукову літературу німецький гістолог В. Флемінг.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)