АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Якими факторами спричинюється перехід конуса наростання верхівкових меристем від утворення вегетативних бруньок до генеративних?

Читайте также:
  1. ВИДОУТВОРЕННЯ
  2. Вплив величини напруги і параметрів ланцюга на перехідний процес
  3. Вплив держави на ціноутворення.
  4. Вплив компонентів рецептури на процес тістоутворення
  5. Етапи процесу правоутворення
  6. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
  7. Із виникненням держави й розвитком товарно-грошових відносин у суспільстві з'являється об'єктивна потреба формування системи перерозподільних грошових відносин, якими є фінанси.
  8. Методи ціноутворення на інноваційну продукцію
  9. Механізм правоутворення та його відмінність від категорій правотворчість, законодавчий процес, законотворчий процес
  10. Механізми нервової регуляції вегетативних функцій
  11. Морфологія вегетативних органів деревних рослин
  12. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ,. ПОЛІТИЧНОМУ ТА КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ

Це питання хоча і досліджується досить давно вивчено недостатньо.

Перш ніж приступити до цвітіння рослина «оцінює» доступність мінеральних речовин, у першу чергу азоту. Досить давно було помічено, що якщо азоту багато, то рослина інтенсивно росте і накопичує азотні сполуки. В кінці Х1Х ст. виникло припущення, що для вегетації необхідно високий вміст азоту в рослині, а для цвітіння – багато цукрів (продуктів фотосинтезу). Експериментальну перевірку цієї гіпотези у 1904 р. здійснив німецький фізіолог рослин Г. Клебс. Частину рослин лобелії (Lobelia), розхідника (Glechoma) і молодила (Sempervirum) інтенсивно удобрювали нітратами і поливали, інші вирощували на збідненому на азот субстраті. Щоб впливати на фотосинтез, листки освітлювали яскравим світлом, або затіняли. Виявилось, що цвітіння рослин пришвидшується на яскравому світлі. Це корелює з високим вмістом цукрів і низьким вмістом азоту у рослинах. Затінені рослини зацвітали дещо пізніше і містили менше цукрів і більше азоту.

Г.Клебс висловив так звану вуглеводно-азотисту (трофічну) теорію цвітіння: цвітінню вищих рослин сприяє високе співвідношення вуглеводів і азотних сполук (С/N). Дійсно, несприятливі фактори середовища часто пришвидшують зацвітання, а посилене живлення, особливо азотом, у деяких рослин викликає інтенсифікацію вегетативного росту і затримку генеративного розвитку. За концентрацією азоту рослина «оцінює роботу» кореневої системи, а за цукрами – «роботу» листків. У разі доброї роботи листків, то можливе плодоношення, а якщо ж інтенсивна робота кореневої системи, то є потреба відновити баланс між активністю кореневої системи і площею листкового апарату. Рослина утворює багато листків (вегетує), а коли баланс відновиться, утворює квітки і плоди.

Проте в подальшому було встановлено, що зацвітання рослин неможливо пояснити впливом будь-якої однієї чи кількох речовин. Та наступні відкриття фотоперіодизму, встановлення ролі фітохрому і фітогормонів в процесах росту й розвитку показали, що регуляція переходу рослин до цвітіння – явище набагато складніше.

Так Льовінг (1948) перехід до зацвітання пояснював змінами водного режиму – посиленою транспірацією, яка спричинює зменшення вмісту води та перерозподіл різних речовин у рослині, що і викликає утворення квіткових бруньок. П.М.Жуковський і С.І.Лебедєв (1949, 1953) виявили накопичення каротиноїдів при переході рослин до репродуктивних процесів.



Багатьма дослідниками (Холодний,1939,1946; Van–Overbeek, 1946; Leopold, Thirmann, 1949) було показано, що факторами які спричинюють перехід вищих росли від вегетативної фази до генеративної є ауксини. В подальшому М.Г. Холодний розширив свою початкову точку зору і стверджував, що цвітіння обумовлюється широким комплексом фітогормонів, до якого входять не тільки ауксини, але й вітаміни (напр..В1, С, біотин, нікотинова кислота та ін.).

Поняття фотоперіод і фотоперіодизм введені в науку в американськими фізіологами рослин У. Гарнером і Г.А. Арландом (1920 – 1923). Було встановлено, що фотоперіодична дія сприймається листками і потім флоральний стимул передається в апекс пагона. Ці факти дали можливість М.Х. Чайлахяну (1937) сформулювати гормональну теорію, згідно якої за сприятливого фотоперіоду в листках утворюється гормон цвітіння флориген. Пізніше (1958) Чайлахян М.Х. запропонував гіпотезу про двокомпонентну природу флоригену, згідно якої гормон цвітіння складається з гібберилінів і антезинів.

Існують і інші теорії цвітіння із яких ми зупинились лише на деяких, але ні одна з них не в змозі всебічно і переконливо пояснити причини переходу від вегетативної фази онтогенезу до генеративної. Невідкладним завданням фізіології та ембріології рослин є подальше вивчення цієї проблеми.

С Р 3:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)