Про інші властивості поліембріонії

До гаметофітно-спорофітної поліембріонії належать випадки розвитку додаткових зародків із клітин нуцелуса і інтегументу - адвентивна ембріонія. Більшість видів схильних до адвентивної поліембріонії, характеризується здатністю утворювати багато зародкове насіння. Їх розвиток може зреалізуватися двома шляхами:

1) у зародковому мішку після подвійного запліднення утворюється зародок і триплоїдний ендосперм; одночасно в тканинах нуцелуса чи інтегументів виникають великі клітини, які називають сомацити; сомацити трансформуються в адвентивні зародки.

2) подвійне запліднення не відбувається, клітини яйцевого апарату дегенерують, але ендосперм розвивається; одночасно із сомацитів формуються адвентивні зародки.

Адвентивна поліембріонія є: індукована і автономна. Остання зустрічається дуже рідко. Необхідною умовою для розвитку сомацитів у зародок є наявність у зародковому мішку ендосперму.

Поліембріонія буває випадкова і постійна. Остання зустрічається менше. У деяких видів (орхідні, цитрусові) поліембріонія є дуже частим явищем. Інколи у одного виду виявляють декілька типів поліембріонії.

Не всі зародки, що утворилися при поліембріонії, можуть проростати. Більшість їх гине і не розвивається у проростки. Проте часто виявляються рослини-близнята, що народилися із насіння з двома, трьома і навіть чотирма однаковими або різнохромосомними зародками всередині однієї і тієї ж насінини.

Стосовно причин поліембріонії існує чимало припущень. На думку одних поліембріонія виникає за умов надмірного (обильного) живлення чи інших зовнішніх умов. Другі автори вважають, що вона спричинюється спадковими факторами, треті - дією гормонів, четверті – гібридизацією.

Утворення багатозародкового насіння у покритонасінних є ознакою більш древньою, ніж однозародкового насіння, адже менш високорозвинені вищі рослини (голонасінні) характеризуються систематичною поліембріонією.

Нині поліембріонію можна штучно індукувати. Так, додаткові зародки отримували при дії на колос пшениці пара-дихлорфеноцтовою кислотою. Запилення кукурудзи і лілії опроміненим пилком значно збільшило процент утворення додаткових зародків. Затримка запилення кукурудзи підвищила частоту багатозародковості з одночасним збільшенням кількості гаплоїдних близнюкових зародків.

Поліембріонія є потужним джерелом зародження нових форм рослин: гаплоїдів, поліплоїдів, анеуплоїдів. Усі ці форми потрібні у селекційно-генетичній роботі, у зв’язку з чим увага до явища поліембріонії суттєво посилилась.

СР: опрацювати матеріал по темі: поліембріонія у рослин.

1) Історія виявлення явища поліембріонії.

2) Поширеність поліембріонії у рослинному світі

3) За яким принципом розрізняють справжню і несправжню поліембріонію?

4) За яким принципом побудована класифікація М.С.Яковлєва?

5) Які типи поліембріонії у системі М.С.Яковлєва?

6) Схарактеризувати особливості адвентивної ембріонії ії розвиток.

7) Які причини поліембріонії і її практична значимість.

Література:

Банникова В.П, Хведынич О.А.Основы эмбриологии растений.1982.с.105 -110.

Поддубная –Арнольди В.А. Цитоэмбриология покрытосеменных растений.

1976. с.357 -389.

Розділ 9

Поиск по сайту: