Температура і доступ повітря

Чималою кількістю спостережень доведено залежність довголіття насіння від температури. Відоме друге правило Харрингтона (Наrringtоn,1963): кожне зниження температури на 5⁰ збільшує тривалість життя насіння приблизно у 2 рази.

В умовах мінусової температури тривале збереження життєздатності можливе лише у насіння з невисоким вмістом води. А от насіння петунії, петрушки …за мінусових температур взагалі не виживає. Найбільш сприятливою для зберігання вважається температура 4⁰. Та питання ще остаточно не вирішено і продовжує вивчатись у програмах національних лабораторій по довготривалому зберіганню насіння.

Доступ повітря. Підтримувати вологість насіння на одному рівні найзручніше у разі зберігання його у герметичній упаковці. Але виявилось, що з часом склад атмосфери всередині такої упаковки змінюється. (Чому?=Дихання насіння + дихання мікроорганізмів). Спеціальними дослідженнями було показано, що шкідливий вплив кисню найсильніший при відносно низькому парціальному тиску. Життєздатність насіння знижувалась при підвищенні вмісту кисню від 0 до 21%, тоді як подальше його збільшення до 100% практично впливу не виявляло.

М.Г.Хорошайлов (Бюл.ВИР, В.77, С. 3-8,1978) вивчав зберігання насіння 223 сортів 57 культур у відкритій і закритій тарі при 11- 20⁰С і відносній вологості повітря 60%. Досліджувалось насіння з різною вологістю, схожістю і стиглістю. У закритих контейнерах через 20 років зберігання насіння висушене до 4-14% вологості практично не втратило життєздатності. Періодична короткочасна розгерметизація контейнерів впродовж 20 років під час відбору проб знизила схожість насіння на 25%. У разі зберігання у відкритій упаковці в кінці досліду (через 20 років) проростали лише окремі насінини.

Таким чином, за герметизації послаблюється газообмін, створюється постійний режим вологості і в результаті – подовжується життя насіння.

10.3.4. Залежність між температурою, вологістю насіння і його життєздатністю.

Щойно, з метою виявити значення кожного чинника, ми описали як залежить життєздатність насіння від температури і його вологості роздільно. Насправді ж під час зберігання насіння дію цих чинників неможливо розглядати окремо.

Робертс (Rоbеrts, 1972) запропонував три рівняння, які описують зв'язок між температурою, вологістю насіння і його життєздатністю

log p* = K _V - C₁ m – C₂ t,

де р* – середній період життєздатності (час, за який гине50% насіння; м – вологість насіння; t - температура (в ⁰С) і К _v, С_1, С₂ – константи.

Розподіл насіння, що загинуло для усієї популяції:

1 (p – p*)²

Y= ¾¾¾¾ e ^{- ¾¾¾¾¾¾¾}

s Ö 2 п 2 s ²

де Y- відносна частота загибелі, що відбувається за час p;

р* – середній період життєздатності;

s - стандартне відхилення розподілу загибелі у часі.

Розмах розподілу у часі пропорціональний середньому періоду життєздатності:

s = Кs ^. р*, де:

К- константа для даного виду рослин.

Ці рівняння були успішно використані при проектуванні національних сховищ у США і Японії. На їхній основі розроблені номограми, якими можна скористатися при регуляції параметрів середовища у всіх типах зерносховищ. Автори продовжують відпрацьовувати ці рівняння і вдосконалюють їх (Еllis, Roberts, 1980). За допомогою цих рівнянь уже зараз з високою точністю передбачити можливий період часу, за який виживе відповідне число насінин, що зберігаються за різних параметрів температури і вологості. Наприклад, щоб вижило до 50% насіння ячменю за 500 днів можливе за поєднання параметрів: за вологості 10%, насіння можна зберігати при 40⁰; за вологості 15% температуру потрібно знизити як мінімум до 25⁰ С і т.д.

Поиск по сайту: