АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 7 Розрахунок переробної спроможності сортувальних пристроїв

Читайте также:
  1. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  2. Акустичний розрахунок
  3. Аналіз платоспроможності підприємства
  4. Вибір і розрахунок кількості технологічного обладнання
  5. Виявлення ознак поточної, критичної та надкритичної неплатоспроможності підприємства
  6. Канати та їх розрахунок.
  7. Напрями оптимізації платоспроможності та ліквідності підприємства
  8. Нормативні швидкості розпуску составів на сортувальних гірках
  9. Обґрунтування форми зв'язку змінних і розрахунок параметрів теоретичної лінії регресії
  10. Оцінка кредитоспроможності юридичної особи
  11. Перевірка відповідності виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної тати.
  12. Підвищення пропускної спроможності неперервного каналу шляхом прямого розширення смуги пропускання каналу

Переробна спроможність сортувального пристрою – це максимальна кількість вагонів, яка може бути перероблена пристроєм за визначений період.

Добову переробну спроможність сортувального пристрою у вагонах, ваг/доб, визначають як

 

, (7.1)

 

де – коефіцієнт, що враховує можливі перерви в роботі сортувального пристрою через наявність ворожих переміщень (0,95-0,97);

– тривалість виконання постійних операцій, які не пов’язані з переробкою основного вагонопотоку, хв;

– середня тривалість гіркового технологічного інтервалу (з урахуванням тривалості на заїзд, насув, розпуск, формування та осаджування), хв;

– коефіцієнт, що враховує повторне сортування частини вагонів через недостатність у періоди згущеного надходження поїздів кількості та довжини сортувальних колій (1,05);

– коефіцієнт, що враховує відмови технічних пристроїв, нерозчеплення вагонів та ін. Його значення залежить від типу та інтенсивності використання сортувального пристрою, типу уповільнювачів (0,04-0,12);

– середня кількість вагонів у составі;

– кількість вагонів, що розпускають з сортувального пристрою за , з колій ремонту, вантажного району та ін.

Гірковий технологічний інтервал (середній час на розформування одного состава) залежить від конструкції сортувального пристрою (кількості колій насуву та розпуску); кількості гіркових локомотивів; тривалості виконання операцій, пов’язаних з розпуском, з урахуванням їх суміщення; операцій, ворожих розпуску з сортувального пристрою (наприклад, прибирання поїзних локомотивів у депо або приймання поїздів через передгіркову горловину), а також від наявності в составі вагонів, які вимагають особливих умов пропускання через сортувальний пристрій.

На гірковий технологічний інтервал, крім зазначеного вище, впливають:

– необхідність перестановки вагонів, які потрапили на колію не свого призначення через нерозчеплення вагонів або повторне зчеплення;

– відсутність інтервалу на розділових елементах через помилки при гальмуванні;

– невірно запроектованому у поздовжньому профілі сортувальному пристрою;

– відхилення параметрів відчепів від розрахункових;

– повторний насув составів, коли після відкриття гіркового світлофора раніше поданий по одній із колій насуву состав насувають далі до вершини сортувального пристрою;

– наявність у составах, які розпускають, вагонів, заборонених до розпуску з сортувального пристрою без локомотива (коли проводять зупинку розпуску та іншим локомотивом з боку спускної частини забирають від состава такий вагон).

Для підвищення переробної спроможності сортувального пристрою застосовують такі заходи:

– збільшують кількість колій насуву та гіркових локомотивів, скорочуючи перерви між розпусками;

– усувають ворожі операції в передгірковій горловині парку приймання шляхом перенесення прибуття поїздів непереважного напрямку у вхідну горловину по кільцевому підходу;

– обладнання колієпроводів під сортувальним пристроєм для прибирання поїзних локомотивів, обладнання обхідних колій із сортувального парку для пропускання гіркових локомотивів після осаджування або витягування вагонів, які потребують повторного сортування;

– влаштовують паралельні ходи в обох горловинах парку приймання, шлюзову колію між коліями насуву для змінного їх перетинання при прибиранні локомотивів, переходять від схеми з паралельним до схеми з послідовним розташуванням парків;

– застосовують змінну швидкість розпуску залежно від довжини відчепів і маршрутів їх слідування;

– скорочують витрати часу на осаджування, використовуючи для цього спеціальні вагоноосаджувачі або підтягуючи вагони локомотивами з боку хвостової горловини;

– організують комбінований розпуск составів, реконструюючи відповідним чином сортувальний пристрій та пристрої управління, автоматизують роботу гірки та ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)