АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність зображення рельєфу місцевості горизонталями

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. I. Сутність і види соціальних змін.
  3. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  4. В чому полягає соціальна сутність браку – 15 б.
  5. Вивчення та облік епізоотичного стану місцевості
  6. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
  7. Визначення стрімкості схилів місцевості.
  8. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст
  9. Власність, її сутність, форми та місце в економічній системі.
  10. Властивість лінійності зображення
  11. Всесвітнє господарство: сутність та складові частини
  12. Г спільність тектонічної будови та макрорельєфу

Якщо уявити острів в океані у вигляді гори, то берегова лінія і її проекція на горизонтальну площину буде у вигляді замкнутої кривої АВ (рис. 3.1). Проекція берегової лінії на горизонтальну площину дає таку ж замкнену криву ab.

Якщо рівень підніметься на 10 метрів, при цьому утвориться нова берегова лінія СД, усі точки якої лежать на однаковій висоті, але на 10 метрів вище, ніж початкова берегова лінія АВ. Проекція нової берегової лінії СД на горизонтальну площину дає також замкнену криву cd. Кожному рівню води відповідатиме своя берегова лінія (АВ, СД, KL) у вигляді замкненої кривої, усі точки якої мають одну і ту ж висоту. Ці замкнені лінії можна розглядати як наслідок перерізу рельєфу місцевості паралельними горизонтальними площинами.

 

 


 

 

Рис. 3.1. Зображення рельєфу горизонталями.

Горизонталь – лінія однакових висот або замкнута крива, що поєднує точки однакових висот (рис.3.2). Горизонталі на картах зображуються коричневими кривими лініями та бувають:

- основні (суцільні) горизонталі, які проводяться через висоту перерізу, служать для відображення основних форм рельєфу і зображуються на карті суцільною тонкою лінією;

- потовщені горизонталі служить для полегшення рахунку висот і зруч­ності в читанні рельєфу, кожна п’ята горизонталь потовщується;

- додаткові (напівгоризонталі) та допоміжні (чверть) горизонталі, які служать для відображення важливих подробиць рельєфу, що не виражаються основними горизонталями, і проводяться через 1/2 та 1/4 висоти перерізу. Вони зображуються на картах переривистими та короткими переривистими лініями.

 

 
 

 

 


Рис.3.2. Зображення рельєфу: а та б – рівнинного; в – горбкуватого; г – гористого.

 

Для зображення окремих типових форм рельєфу (гора, улоговина, хребет, лощина, сідловина) використовується покажчик схилу (бергштрих):

- покажчик схилу завжди спрямований у бік зниження;

- схил зображується у напрямку водоймища;

- висоти горизонталей вказуються коричневими цифрами, верх цих цифр завжди спрямований в бік зниження;

- зубці знаків скель та обривів завжди спрямовані в бік зниження;

- виїмки на дорогах робляться в позитивних формах рельєфу, а насипи у негативних (улоговина, лощина);



- різниця двох висот показує напрямок загального зниження місцевості.

Уперше в 1870 році на карті Бессарабії масштабу 1:21 000 використано спосіб горизонталей для зображення рельєфу із висотою перерізу 2 сажені (1 сажень = 2,16 м). Із середини 1870-х років цей масштаб прийнято обов’язковим для всіх нових знімань.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)