Склад задач обліку фінансово-розрахункових операцій в автоматизованій інформаційній системі

Виокремлюють різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових операцій (комплексні, модульні).

На створення комплексної інформаційної системи обліку фінансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуговування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фінансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (головного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокрем­люватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник підприємства та головний бухгалтер.

Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації.

До складу основної нормативно-довідкової інформації цієї ділянки обліку входять:

· довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи);

· довідник підприємств (код, найменування, адреса підприємства, банківські реквізити підприємства);

· довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм­ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найменування);

· довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовнішньої організації, її банківські реквізити);

· довідник прізвищ працівників (код підприємства, структурний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім’я, по батькові);

· довідник структурних підрозділів (код підприємства, код структурного підрозділу, його найменування);

· довідник статей обліку (код статті, її найменування);

· довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом);

· довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти);

· довідник типових господарських операцій.

Вхідна інформація формується в таких основних документах: прибутковий касовий ордер; видатковий касовий ордер; платіжна відомість; платіжне вимога-доручення; платіжне доручення; зведене платіжне доручення; виписка банку; реєстр чеків; заява на акредитив; заява на перевод; заява на продаж; грошовий чек; доручення на купівлю валюти; доручення на продаж валюти.

Вихідна інформація така: касова книга; щоденна відомість; відомість використання засобів за цільовим призначенням; відомість надходження (витрати) коштів; картка депонування; відомість депонованих сум; відомість руху коштів на рахунках; відомість рахунків до отримання за термінами оплати; відомість щодо руху валютних коштів; авансовий звіт; особовий рахунок; відомість розрахунків із підзвітними особами; відомість розрахунків тощо.

Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі.

У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.

Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» забезпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та кредиторами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, терміни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причини, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської заборгованості з початку звітного періоду.

У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками.

За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками. Він має можливість документально проаналізувати надход­ження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відображення в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках.

Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображеною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному пристрої, що дає можливість проаналізувати надходження й динаміку коштів.

Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкрет­ний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напрямами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому.

Поиск по сайту: