Структура світогляду

Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають загальне розуміння світу і місце в ньому людини. Тобто основою світогляду є знання, які формуються всім життям, комплексом природничих та суспільних наук. Але світогляд не просто сума знань, а їхній «сплав», їхнє складне переплітіння. Для світогляду дуже важливе, щоб знання стали переконанням, способом життя і визначали норми поведінки. Тут світогляд стискається з мораллю.

В світогляді виділяються: -пізнавальний рівень; -логічна послідовність; -інтелект. сила аргументів; -повсякденно-практ. рівень; -теоритичний рівень.

2 уровня(пласта) мировоззрения: жизненно-практический и теоретический.

Мировоззрение по содержанию может быть:

научным и ненаучным,

материалистическим и идеалистическим,

консервативным и реформаторским,

революционным и либеральным. М. м.б:

мифологическим, религиозным, научным, философским и т.д.

В познавательном отношении: догматическое и скептическое(скептики–сомневаются в правомерности существующей картины мира, их соотносят с разрушительной силой). М. м.б.: оптимистическим и пессимистическим; системным(на одном учении, религии) и бессистемным; последовательным или непоследовательным; рациональным и интуитивным и т.д.

Структура М.: мировосприятие(мироощущение) и миропонимание. 1. Мировосприятие. Основано на чувственно–наглядном(эмоционально–образном) восприятии. Определяет эмоциональный настрой(оптимизм-пессимизм, дружба-вражда и т.д.) 2. Миропонимание. Основано на познавательной, практической деятельности человека. Основные элементы: истинное знание и заблуждение.

Світогляд складається: - світовідчування; -світостримання; -світорозуміння.

Складові світогляду: -знання; -цінності; -програми дій.

Історичні типи світогляду: -міфологія; -релігія; -філософія.

Міфологія – форма суспільної свідомості,характерна для первинного суспільства. Притаманно ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх, уособлення сил природи, усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка, обернений у минуле, одухотворення всього сущого. Міфологія(“міф”- легенда ) – спроба людей пояснити світ, походж. світу, рік, озер,тайни народження та смерті іт.п.Психіка людини потребує міфу. Міфи: Історичні Політичні Економічні Культурологічні

Релігія – форма світогляду де пізнання світу здійснюється через потусторонній та поцюсторонній світи. Ідея відділяється від матерії і навіть протиставляється їй, віра виступає головним способом осягнення буття, пріоритет духу над тілом. Релігія (з лат. “благочестя”) – віра у надістоту.Р. має свою історію.Найдавніші форми:-Тотемізм (віра в спільне походження і кровну близкість якоїсь групи людей з якимось видом тварин, -рослин)- Фетішизм (поклоніння речам (талісман): амулет, кістка і т.д.) - Магія (це спроба знайти зв’язок між людиною та вищими силами) - Анемізм (віра в привидів, призраків, домовиків іт.д.) - Політеїзм (багатобожжя) - Монотеізм (віра в одного бога Виник християнство, буддизм, іслам і т.д.) Релігія вчить жити в цьому світі по певним законам і т.д.

Філософія – любов до мудрості. Для фил. думки основою стали розум, інтелект. Реальне споглядання,логіч. аналіз почали витісняти фантаст. сюжети. Філософія – теорет. світогляд.Виникає пізніше міфології та релігії та склад. з таких розділів:

Онтологія – вчення про буття, його сутність, форми.Відповідає на питання: Як устроєн світ, для чого він, звідки?

Гносеологія – теорія пізнання, досліджує проблеми джерела, форм, можливостей, істинності.

Світогляд – 1) сукупність поглядів людини, в яких представлено знання про світ і саму себе, відношення до світу і до себе та системи життєдіяльності; 2)система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу.

Світогляд = знання + цінності + життєва позиція

Розрізняють три основні типи виявів відношення людини до світу:

1. пізнавальний

2. оцінювальний

3. практичний

Структура світогляду:

1) Індивідуальний (носій – індивід, людина – душевно-духовно означена природно-соціальна істота)

2) Масовий (груповий, етнічний, національний, професійний)

3) Буденний (прислів’я, приказки, казки)

4) Теоретичний („виходимо із сьогодення і мандруємо...”)

Рівні світогляду:

1. Світовідчуття – споглядання світу вцілому

2. Світосприйняття – результат уяви є психічний образ

3. Світорозуміння – наявність понятійного апарату

Компоненти світогляду:

Погляди (стихійне відображення дійсності)

Уявлення (найпростіший образ чогось)

Знання (системно-логічний образ дійсності)

Віра (фіксує поза раціональний механізм формування уявлення про світ)

Ідеали (те бажане, що впорядковує життя людини сьогодні

Переконання (формується у процесі переосмислення себе)

Стереотипи (масовість, несвідомий характер сприйняття)

В світогляді виділяються:

- пізнавальний рівень;

- логічна послідовність;

- інтелект. сила аргументів;

- повсякденно-практ. рівень;

- теоритичний рівень.

Поиск по сайту: