АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Формування науково-філософського поняття матеріх. Дух і матерія, межа протилежності

Читайте также:
  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  3. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  4. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку
  5. Введення поняття комплексного числа
  6. Взаємодії в екологічних системах. Принципи формування екосистем
  7. Визначте поняття і структуру особистості в соціології
  8. Визначте поняття «соціалізація особистості – 15 б.
  9. Відношення між поняттями
  10. Воєнно-економічна політика України в умовах формування ринкових відносин та конверсії ОПК.
  11. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначеннями
  12. Вступ. Поняття трудового права України як галузі права.

Поняття «матерія» ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети (камінь, вода, земля, дерево, глина, тощо). Подібне розуміння матерії зустрічаємо у філософії стародавнього світу, наприклад у представників давньоіндійської школи локаути давньокитайських матеріалістів.

Перші філософські матерії даються, власне, через узагальнення її побутового розуміння. Представники давньогрецької філософії в більшості випадків під матерією розуміли найбільші частинки – атоми, або корпускули, з яких складаються тіла і які є першоосновами буття.

Узвгвльнюючи здобутки минулих часів, Арістотель у книзі «Мета фізика» писав, що «більшість перших філософів вважали початком усього лише матеріальні начала, а саме, те, з чого складаються всі речі, із чого, як першого, вони виникають і на що, як останнє, вони, гинучи, перетворюються, причому сутність хоч і залишається, але змінюється в своїх проявах, - це вони вважають елементом і початком речей. Фаплес, засновник такої філософії, як стверджує далі Арістотель, говорить, що начало – вода, що сім’я встого за природою вологе, а начало вологого – вода». Звичайно, таке розуміння історично обмежене, але якщо вдуматись, то сьогодні, вирішуючи глобальні проблеми сучасності, чи не починаємо ми розуміти, що вода, земля, повітря, енергія – першооснови буття людини.

Якщо для філософів стародавнього всіту матерія – це матеріал, з якого складаються тіла, предмети, а кожен предмет (тіло) складається з матерії та форми як духовного першопочатку, то для Р.Декарта (XVIIст.) матерія – це складова частинка предмета (тіла), а саме: тіла разом з формою. Оскільки предметів, тіл – безліч, то матерія – це сукупність тіл, предметів, які містяться у Всесвіті.

Відповідний внесок до поглиблення поняття матерії зробив Г.Гельмгольц. За його словами, матерія – це все, що існує об’єктивно (незалежно від свідомості людини). Але Бог існує об’єктивно і від того не стає матеріальним.

Матерія як філософська категорія – не закостеніла, незмінна форма, або вмістилище всього існуючого у світі. Вона визначає найбільш суттєві властивості об’єктивно-реального буття світу – пізнаного і ще не пізнаного. До таких суттєвиз ознак належить: цілісність, невичерпність, мінливість, системна упорядкованість та інше.



Отже, поняття матерії проходить складний шлях, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу. Матеріальність світу, як зазначає Ф.Енгельс, доводиться не парою фокусницьких фраз, а довгим і важким розвитком філософіїх та природознавства.

Поширене значення матерії як філософської категорії для означення об’єктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, відображається нашими відчуттями та свідомістю й існує незалежно від них, певною мірою є обмеженим, оскільки зосереджується на гносеологічних аспектах матеріального, не враховуючи притаманний йому онтологічний зміст.

Фалес Мілетський та Анаксимен вважали, що початком світу є повітня. Узагальненого розуміння матерії не було протягом століть. Гольбах вперше спробував дати її визначення в книзі «Система природи»: «Матерія взагалі є все, що якимось чином впливає на наші відчуття». Сучасне визначення матерії як філософської категорії дав дєдушка Ленін: «Матерія є філософська категорія для позначення об’єктивнох реальності, що дана людині в її відчуттях, існуючи незалежно від них». Визначення має три аспекти: 1) Матерія – філософська категорія. Категорія – думка найзагальніша, отже, матерію ніхто не бачить і не побачить. 2) Матерія – об’єктивна реальність, що існує незалежно від нас. 3) Стверджує можливість пізнання світу. Ототоження матерії з конкретними уявленнями про форми буття може призвести до омани. Матерія складається з атомів, непроникна і має постійну масу.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)