АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теоретичні відомості. Для побудови графіку функції насамперед треба створити таблицю значень аргументу та функції

Читайте также:
  1. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
  2. Азербайджанська Республіка: загальні відомості
  3. Виникнення і природа свідомості
  4. Виникнення і природа свідомості. Свідомість і мова.
  5. Виникнення свідомості
  6. Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки
  7. Гідність як категорія моральної свідомості
  8. Деформації правосвідомості
  9. Загальні відомості
  10. Загальні відомості
  11. Загальні відомості й теоретичні положення
  12. Загальні відомості про ВАТ АТП «17461»

Для побудови графіку функції насамперед треба створити таблицю значень аргументу та функції. Важливо, щоб значення аргументу були упорядковані. Потім треба викликати Майстра діаграм і вибрати тип діаграми Точечная.

Побудова графіка параметрично заданої функції здійснюється аналогічно. Спочатку будуємо таблицю значень параметра tта відповідних значень функцій x(t) та y(t). Далі виділяємо діапазон клітин, де розташовані значення функцій x(t) та y(t), викликаємо Майстра діаграм і вибираємо тип діаграми Точечная.

Приклад. Побудувати графік параметрично заданої функції

де

На Листі Excel запишемо заголовки t, x та y (див рис. 3.1). Створимо таблицю значень аргументу t. В клітинку А2 запишемо перше значення t,тобто 0, і зробимо цю клітинку активною.Далі вибираємо команди Правка, Заполнить, Прогрессия. В діалоговому вікні, що відкриється, встановимо значення всіх параметрів такими як на рисунку (див. рис. 3.2). Натискаємо ОК,в діапазоні A2 :A33 запишуться потрібні значення аргументу t від 0 до 6,2 з кроком 0,2.

Рисунок 3.1 – Фрагмент даних для діаграми

Рисунок 3.2 – Створення арифметичної прогресії

Тепер запишемо в клітинку В2 формулу для обчислення функції x(t), тобто =5*COS(A2)^5, а в клітинку С2 – формулу для обчислення функції y(t), а саме =2*SIN(A2)^5.Скопіюємообидві формуливниз на діапазон B2 :C33 так, щоб знайти x(t)таy(t) для всіх значень t.

Рисунок 3.3 – Графік параметрично заданої функції

Для побудови графіку використовуємо тільки значення x(t)таy(t).Виділимо діапазон B1 :C33, де вони знаходяться, та викличемо Майстра діаграм.

На першому етапі виберемо тип діаграми – Точечная, без мар­керів. На другому – встановимо перемикач Ряды в столбцах. Далі введемо підписи для осей, можна задати заголовок діаграми. Легенда тут недоречна. Готовий графік можна дещо змінити так, щоб він прийняв вигляд як на рис. 3.3.

Excel дозволяє будувати і тривимірові поверхні. Розглянемо побудову поверхні на прикладі функції , де .

Нехай аргументи змінюються з кроком 0,2. Запишемо їх заголовки x1, x2, …x11 та y1, y2, …y11 на Листі Excel (див. рис. 4.6). В діапазон клітин С2 :М2 введемо послідовність –1, –0.8, ..., 1 для змінної х, а в діапазон В3 : В13 – послідовність –1,–0.8, ... ,1 для змінної y.



В клітину С3 введемо формулу =2*C$2^2+3*$B3^2. Для змінної х номер рядка 2 має абсолютну адресу, для змінної y абсолютним повинна бути назва стовпчика В. Скопіюємо формулу з клітинки С3 на весь діапазон С3 :М13 і отримаємо таблицю значень функції Z для побудови поверхні (див. рис. 3.4).

Рисунок 3.4 – Дані для побудови поверхні

Виділимо діапазон В2 :М13 і викличемо Майстра діаграм.

На першому етапі вибираємо Тип: поверхность. На другому етапі можна перевірити адреси діапазонів вхідних даних і встановити Подписи оси Х =$C$1 :$M$1. Далі можна ввести заголовок діаграми та підписи осей. Результат побудови поверхні див. на рис. 3.5.

Рисунок 3.5 –Графік поверхні


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.006 сек.)