АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальні положення. Курсовий проект з економіки підприємства з основами статистики виконується на матеріалах річних звітів

Читайте также:
  1. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.
  2. Азербайджанська Республіка: загальні відомості
  3. Взаємне положення двох прямих.
  4. Взаємне положення прямої та площини.
  5. Вкажіть базове положення генезису організації
  6. Економічний протекціонізм і вільна торгівля. Причини «вибіркової» протекціоністської політики і загальні тенденції до лібералізації міжнародної торгівлі
  7. З ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  8. Загальні вимоги
  9. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  10. Загальні вимоги до наукового тексту
  11. Загальні вимоги до організації і проведення рухливих ігор.
  12. Загальні вимоги до проектування санітарно-побутових і адміністративних приміщень.

Курсовий проект з економіки підприємства з основами статистики виконується на матеріалах річних звітів, планової, статистичної та первинної облікової документації окремого сільськогосподарського підприємства або їх групи за останні 3 (три) роки. Виконання курсового проекту студентом складається з таких етапів:

а) вибір теми;

б) пошук, відбір і вивчення літератури;

в) складання плану виконання курсового проекту;

г) збір і опрацювання планових, звітних і статичних даних, а також первинного матеріалу бухгалтерського обліку;

д) аналіз та узагальнення одержаних результатів досліджень;

є) написання курсового проекту і подання його на рецензію викладачу;

е) внесення уточнень та доповнень відповідно до зауважень, які мають місце у рецензії;

ж) підготовка і захист курсового проекту.

Розглянемо зміст деяких етапів.

1.1. Вибір теми. Студенти денної форми навчання вибирають тему курсового проекту у 6-му семестрі самостійно з тематики, яка рекомендована кафедрою (розділ 3). Вибрана студентом тема повинна бути обґрунтована з урахуванням ситуації і завдань, що склалися на той час перед сільськогосподарськими підприємствами Миколаївщини.

Студенти заочної форми навчання під час зимової (перевідної) сесії третього курсу вибирають тему курсового проекту з урахуванням характеру і місця своєї виробничої діяльності. Це дозволяє підвищувати рівень підготовки спеціалістів і використовувати результати дослідження для обґрунтування оптимальних управлінських рішень щодо діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової економіки.

Після вибору теми курсового проекту і обов`язкового погодження її з викладачем кафедри студент починає пошук і вивчення літературних джерел.

1.2. Пошук і вивчення літератури. Цей етап починається з того, що студент відповідно до обраної теми курсового проекту складає список літературних джерел, використовуючи каталог бібліотеки та бібліографічні посібники, а також списки з найменуванням статей, які друкуються щорічно в останньому номері спеціальних журналів (“Економіка АПК”, “Економіка України”, “Пропозиція” та інші.).

Вивчення літератури необхідно розпочинати з опанування основних понять, категорій, термінів шляхом ретельного перегляду відповідних розділів підручників і навчальних посібників, Законів України та інших нормативно-правових актів з питань розвитку сільського господарства. Слід уважно переглянути ті розділи спеціальної літератури (в тому числі і збірника наукових праць університету “Вісник аграрної науки Причорномор’я”), які мають відношення до плану і змісту курсового проекту.

При роботі з літературою пропонується на окремих листках або картках робити визначення окремих понять та категорій, викладати своїми словами точку зору окремих авторів з того чи іншого питання, а також виписувати цитати та нотатки, таблиці з монографій або статей, вказуючи на картках або листках номер розділу, в якому вони будуть використані.

Наприкінці кожної виписки слід відмічати сторінку, а також вихідні дані літературного першоджерела (прізвище та ініціали авторів, назву монографії або статті, найменування видавництва або журналу, чи збірника наукових праць, місце і рік видання, номер збірника або журналу, та інше).

В основному записи з літературних першоджерел повинні використовуватись у першому (теоретичному та методологічному) розділі. Однак посилання на ці матеріали можливі та доцільні і у інших розділах курсового проекту, особливо якщо необхідно обґрунтувати ефективність запропонованого варіанту рішення конкретного питання. Це зміцнює проектну (конструктивну) частину роботи, робить її більш переконливою.

1.3. План курсового проекту повинен включати найважливіші питання, що відображають його завдання і зміст теми: суть даної проблеми і методика її дослідження; природноекономічні умови досліджуваного господарства; динаміку розвитку та досягнутий рівень економічної ефективності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції (зерно, молоко, овочі та інше) в окремих галузях та в цілому по господарству.

Якою б не була тема, структура курсового проекту повинна бути наступною: вступ, 3-4 розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. Обсяг роботи не може перевищувати 40 - 60 сторінок друкованого тексту. Кожний розділ може включати 2-3 підрозділи, в яких студент послідовно та логічно розглядає зміст досліджуваних питань, а завершується він висновком (резюме), в якому коротко формулюються наслідки вивчення сутність розглянутих в даному розділі питань.

1.4. Короткі побажання щодо змісту окремих структурних частин курсового проекту. Вступ (1-1,5 сторінки). Стисло обґрунтовується актуальність, важливість та необхідність проведення дослідження з обраної теми (наводяться дані про значення галузі чи виду продукції, наявність проблем при цьому в господарствах Миколаївської області і необхідність їх розв'язання), формулюються ціль і завдання курсового проекту, вказується об`єкт дослідження, прийоми та методи дослідження, джерела робочого матеріалу, які будуть використовуватися.

Розділ перший (8-10 сторінок). По змісту носить теоретичний та методологічний характер. На основі вивчення літератури коротко, але достатньо повно, викладаються поняття, сутність і основний зміст проблеми та досліджуваних питань, думки окремих вчених економістів-аграрників про напрями вирішення цих питань. При цьому студент повинен виразити своє відношення до запропонованих окремими авторами підходів з вирішення тих чи інших питань. У цьому ж розділі відображаються результати наукових досліджень вчених, досвід передових господарств по вирішенню тих чи інших проблем та питань з теми курсового проекту.

В окремому підрозділі цього розділу доцільно викласти обранні студентом методичні підходи до вирішення тих чи інших питань, систему показників та методику їх визначення, збору та обробки статистичної інформації.

Розділ другий (15-20 сторінок) – аналітичний. В ньому студент викладає коротку організаційно-економічну характеристику обраного об’акту дослідження, результати вивчення та аналізу економічної ефективності виробництва в цілому по господарству, в окремій галузі або конкретного виду сільськогосподарської продукції, яким присвячена тема курсового проекту. В ньому студент повинен чітко указати на причини та умови, що впливають на характер, ефективність виробництва, фінансовий стан економіки господарства.

Вивчення всіх питань необхідно здійснювати у взаємозв`язку зі станом, ефективністю використання усіх основних факторів сільськогосподарського виробництва (природнокліматичні умови, якість земельних угідь, забезпеченість та якість використовуваних основних та оборотних засобів, трудові ресурси), розглядаючи всі його складові (технологію, техніку, організацію праці та її оплату, облік витрат та доходів та ін.), тобто все те, що в даних умовах впливає на економічну ефективність виробництва та реалізацію продукції.

При цьому виконуються економічні розрахунки по встановленню втрат господарства як в натуральному, так і в грошовому виразі, які мали місце у досліджуваному господарстві в останній рік за рахунок впливу факторів як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.

Розділ третій та четвертий (20-25 сторінок) – конструктивні. В них студент повинен чітко визначити конкретні напрями та заходи по підвищенню економічної ефективності виробництва в окремій галузі або окремого виду продукції (зерно, соняшник, овочі, молоко чи інші), відповідно до теми курсового проекту. При цьому запропоновані заходи по усуненню недоліків, відзначених у другому розділі, повинні мати конкретне обґрунтування у вигляді економічних розрахунків (які матеріальні та фінансові ресурси необхідні і в якій кількості, можливості і канали їх надходження, очікувані результати від впровадження запропонованих заходів та ін.).

Також у цьому розділі повинні бути оцінка і економічне обґрунтування перспектив і прогнозів розвитку галузі або виробництва конкретної продукції з метою досягнення сталих показників економічної ефективності в умовах переходу до ринкових умов.

Висновки і пропозиції (1-2 сторінки). Висновки повинні бути стислими і конкретними, виходячи з аналізу сучасного стану у досліджуваних господарствах та галузі. Вони вказують на виявлені недоліки і матеріальні та фінансові втрати в останньому році.

Пропозиції також повинні бути стислими, діловими і розумними, базуватися на зроблених раніше висновках про необхідність конкретних змін у виробництві продукції і її реалізації. За допомогою включених в них підсумкових цифр з виконаних у третьому розділі економічних розрахунків студент повинен показати, що хоча втілення запропонованих заходів і потребує додаткових коштів, але це вигідно буде господарству, бо у цьому разі воно отримає додатково достатню кількість продукції, реалізація якої дозволить отримати додатково грошову виручку та прибуток.

1.5. Збір, опрацювання й аналіз статистичного матеріалу. Здійснюється в певному порядку: спочатку складаються робочі таблиці з необхідною інформацією за досліджувані роки, потім розробляються синтетичні таблиці та здійснюється їх аналіз.

При розрахунках економічних показників і їх порівнянні необхідно враховувати основні вимоги:

· показники розглядаються у динаміці не менше як за 3 роки;

· порівняльні об’єкти повинні бути однотипні і мати схожі природнокліматичні умови;

· вихідна інформація повинна бути достовірною, для цього при збиранні її необхідно перевірити на достовірність;

· при порівнянні вартісних показників потрібно використовувати однакові ціни та розцінки по всіх періодах та об’єктах.

Аналіз стає більш глибоким і всебічним, якщо розраховують середні та відносні величини, індекси, визначають взаємозв`язки і взаємозалежності між факторними та результативними показниками, визначають міру впливу перших на останні.

 

2. Правила оформлення курсового проекту.

 

2.1. Загальні вимоги. Курсовий проект друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша формату А4 (210 297 мм). Текст необхідно готувати за допомогою текстового редактора Microsoft Word, шрифт тексту – Times New Roman Cyr, через полуторний інтервал, розмір – 14pt. Шрифт друку повинен бути чітким.

На кожній сторінці текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм.

Будь-які скорочення слів в роботі не допускаються, крім загальноприйнятих: грн., кг, ц, т, га та інші.

Щільність тексту повинна бути однаковою, букви або цифри – чіткими. Описки і неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин роботи “Зміст”, “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Додатки”, “Список використаних джерел”, друкують симетрично до тексту великими літерами. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам (9-14 мм).

2.2. Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

“Зміст”, “Вступ”, “Висновки”, “Список використаних джерел” не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка дається заголовок розділу.

Підрозділ нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщенні на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися із номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис.1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

 

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “ Таблиця ” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад:

“Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

В разі, якщо таблиця не розміщується на одній сторінці і при перенесенні частини її на інший аркуш (сторінку) слово “ Таблиця ” і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовж. табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовж. табл. 1.2”.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу, як ілюстрації та таблиці. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.1) (перша формула першого розділу).

2.3. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 
       
   
 
 

 


 

   
 
Рядки  
  Підзаголовки граф

 

 

       
         
           
           
   
     
Боковик (заголовки рядків)  
               

Графи (колонки)

 

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово таблиця починають з великої літери. Назву не підкреслюють, проте наводять жирним шрифтом.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковим номером рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту аркуша або з поворотом, але за годинниковою стрілкою.

2.4. Формули. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків (+), мінус (-), множення.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера.

2.5. Загальні правила посилання на використані джерела. При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо використовують матеріали джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати і номера сторінок, таблиць, ілюстрацій, формул з джерела, на яке є посилання в роботі, поряд з номером джерела у списку використаної літератури, який складає студент, наприклад [10, с.40-60].

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис.(2.1)». Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «…у формул (2.1)». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.2». У повторних посиленнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: «… див. табл. 1.2».

2.7. Додатки. Додатки оформлюють як продовження курсового проекту на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок у горі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишуться слово “Додаток ___” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як Додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТОК».

2.6. Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, які включені до списку літератури, необхідно давати згідно з вимогами міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено у додатку Б.

 

3. Тематика курсових проектів.

Тематика курсових проектів охоплює майже всі розділи робочої програми курсу з економіки підприємств та основ статистики. Студент, як виключення, може виконувати курсовий проект і по темі, яка не вказана в цієї тематиці. Але бажано, щоб в будь якому випадку, вона все ж мала більше спільного з майбутньою дипломною роботою. Крім того, вона обов’язково повинна бути узгоджена з кафедрою.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)