АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Робочий час та його види

Читайте также:
  1. Основним режимом робочого часу є п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
  2. Перерви для відпочинку і харчування не включаються в робочий час і не оплачуються.
  3. Робочий графік дисципліни «Договірне право» на І семестр
  4. Робочий час
  5. Робочий час, його склад і структура. Методи вивчення змісту праці та затрат робочого часу

Робочий час – це той час, протягом якого найманий працівник відповідно до умов трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації повинен виконувати свої трудові функції.

Робочий час – обумовлена соціально-економічними і політичними умовами норма часу, яку повинен затратити кожний працівник, приймаючи участь у трудовому процесі, з тим, щоб принести реальну, відчутну, значиму для власника і суспільства в цілому віддачу і яка повинна відповідати потребам відновлення його трудового потенціалу.

Регулюючи трудові відносини між працівником і власником, трудове право здійснює нормування робочого часу, необхідність якого пов'язана з оплатою, охороною і дисципліною праці. Саме тому робочий час і час відпочинку складають єдиний інститут трудового права, який включає норми тривалості робочого дня, робочої зміни, робочого тижня, види і тривалість часу відпочинку – вихідні, святкові дні, відпустки, перериви в роботі.

Існуюча на сьогодні основна міра тривалості робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях – це робочий тиждень: тривалість робочого часу в годинах протягом 7 – денного календарного тижня.

За статтею 50 КЗпП визначає, що нормальна тривалість робочого часу для працюючих не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Виходячи з цього, встановлюються два види робочого тижня: 5 – денний з двома вихідними днями і тривалістю робочого дня 8 годин (40:5) і 6 – денний – з одним вихідним днем і тривалістю робочого дня розрахованою так, що на передодні вихідного дня робочий день не повинен бути довший 5-ти годин.

Для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років тривалість робочого часу становить 36 годин на тиждень; для неповнолітніх віком від 15 до 16 років, учням віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, встановлена тривалість робочого часу складає не більше 24 годин на тиждень. Якщо неповнолітні вказаного вище віку працюють протягом року у вільний від занять час, то тривалість їх робочого часу становить відповідно 18 і 12 годин на тиждень, тобто не повинна перевищувати половини встановленої законодавством норми робочого часу для відповідних вікових категорій працюючих.Для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, тривалість робочого часу встановлена законодавством на рівні 36 годин на тиждень. Перелік цих робіт визначається Списком виробництв, цехів професій і посад зі шкідливими умовами праці,

Робочий час поділяється на такі види: нормальної тривалості, скороченої тривалості та неповних робочий час.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)