БІЛЕТ №7

1. Які основні причини білково-енергетичної недостатності пренатального і постнатального походження?

Внутрішньоутробна або пренатальна гіпотрофія - це хронічне захворювання плода і новонародженого, яке супроводжується дисгармонією фізичного розвитку, розладами його трофіки, імунологічної реактивності, ураженнями ЦНС, дисфункцією ендокринної системи.

Пренатальна гіпотрофія є одним із головних маркерів антенатального ураження плода.

Проблема внутрішньоутробної гіпотрофії на сучасному етапі набуває важливого значення у зв'язку з тим, що вона виділяється у 18-39 % всіх новонароджених. Перинатальна смертність у цій групі дітей в 4-10 разів вища, ніж у новонароджених з адекватним фізичним розвитком. Певне значення мають супутні ускладнення, особливо затримка фізичного та психомоторного розвитку.

Пренатальна, гіпотрофія може виникнути у доношених, недоношених і переношених дітей.

Постнатальна гіпотрофія виникає внаслідок дії аліментарних факторів (кількісне і/або якісне недоїдання, одностороннє незбалансоване харчування), інфекційних чинників, в числі яких гострі вірусні і бактеріальні інфекційні захворювання із затяжним перебігом (особливо часто причиною гіпотрофії є інфекційні ураження травного каналу, що супроводжуються тривалою діареєю), грубих дефектів догляду за дітьми.

При білково-енергетичній недостатності, як правило, виникає дефіцит вітамінів, мікроелементів, що проявляється клінікою гіпо- та авітамінозів А, вітамінів групи В, С, Д. При тяжких формах гіпотрофії виникає дефіцит калію і магнію, як наслідок зменшення пісної маси тіла. Значно порушується склад багатьох мікроелементів. У дітей з гіпотрофією спостерігається дефіцит заліза, молібдену, хрому, селену, міді, циркулюючого цинку.

Дефекти харчування і догляду ведуть до формування спотворених харчових пристрастей, виникають часті кишкові захворювання, що сприяють розвитку тяжких форм гіпотрофії.

Важливими етіологічними чинниками гіпотрофії можуть бути вроджені аномалії розвитку, в числі яких анатомічні дефекти нижньої губи, піднебіння (“заяча губа”, “вовча паща”), пілоростеноз; синдром мальабсорбції (з неперносимістю лактози, сахарози тощо), целіакія, муковісцидоз, спадкові аномалії обміну речовин (фенілкетонурія, цистинурія, галактоземія та інші).

2. Диф.діагностика гострого і хронічного панкреатиту

Білет 8

Поиск по сайту: