Господарські міністерства (відомства) як органи господарського керівництва

У системі господарювання розрізняють дві категорії міністерств (відомств):

- функціонального типу (Міністерство економіки, Міністерство
фінансів тощо);

- галузевого типу (або господарські міністерства), сферою
управління яких є певна галузь народного господарства (Міністер­
ство зв'язку, Міністерство транспорту та ін.).

Господарське міністерство (відомство) — це господарська організація (орган державної виконавчої влади), яка здійснює координацію діяльності усіх підприємств та організацій галузі, а також виконує функції власника майна щодо підпорядкованих їй державних підприємств та організацій.

Правовою основою діяльності господарських міністерств (ві­домств) є Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади (затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.) та положення про конкретне господар­ське міністерство/відомство (наприклад, Положення про Міністер­ство транспорту України, затверджене Указом Президента Украї­ни від 11.05.2000р.).

Основні риси господарського міністерства (відомства):

- господарська організація, яка здійснює управління господар­
ською діяльністю підвідомчих державних підприємств і координа­
цію діяльності всіх підприємств галузі;

- господарська організація унітарного типу;

- підпорядкованість Кабінету Міністрів України;

- установчий документ - положення, розроблене відповідно до
Загального положення про міністерство, інший центральний орган
державної виконавчої влади України;

- наявність статусу юридичної особи;

- частка державного майна необхідна для здійснення міністер­
ством (відомством) своїх функцій, закріплюється за ним на праві
оперативного управління;

- наявність функцій двох видів:

а) щодо загальногалузевого управління (участь у формуванні та
реалізації державної політики в галузі, прогнозування розвитку
економіки галузі, участь у розробці проектів Державної програми
економічного та соціального розвитку України, Державного бю­
джету України, формування та розміщення державного замовлення
на продукцію галузі і укладення державних контрактів, реалізація
державної стратегії відповідної галузі, розробка відповідних фі­
нансово-економічних та інших нормативів, видача спеціальних
дозволів (ліцензій) з окремих видів діяльності, затвердження дер­
жавних стандартів, норм та правил на продукцію (роботи, послуги)
відповідної галузі, участь у формуванні та реалізації антимонополь­
но! політики у відповідній галузі, подання висновку щодо доціль­
ності та обґрунтованості створення ПФГ та ін.);

б) щодо управління майном державних підприємств, які нале­
жать до сфери відповідного міністерства (прийняття рішень про
створення, реорганізацію та ліквідацію державних підприємств,
установ і організацій у відповідній галузі, затвердження статутів
державних підприємств галузі, укладення і розірвання контрактів з
керівниками цих підприємств, здійснення контролю за ефективніс­
тю використання закріпленого за підприємствами державного май­
на, подання згоди Фонду державного майна України на створення
спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до
статутних фондів яких включається державне майно, на передачу в
оренду цілісних майнових комплексів підвідомчих державних під­
приємств, на вихід структурних підрозділів зі складу підвідомчих
державних підприємств, на вступ (і вихід) державних підприємств у
добровільні господарські об'єднання та ін.).

Контрольні запитання