Nе vега рго furina

Не (годуй) словами замість хліба.

Пор.: Не годуй обіцянками.

Із слів борщу не звариш.

Вислів зустрічається у давньогрецькій комедії, зокрема в Арістофана.

Nоmеn est оmеn.

Ім'я — це ознака (знак).

Джерело вислову — комедія Плавта «Перс». Античні вчені вважали, що назви речей пов'язані з їхньою сутністю, а імена людей — з їхнім характером і нахилами. Звідси так звані значущі імена в комедії та сатирі. Наведений вислів Плавта побудовано на співзвуччі слів номер і омен.

Nihil орus vегbіs.

Немає потреби у словах.

Пор.: Слово без діла нічого не варте.

Nоmіnіbиs mоllіге Іісеt mаlа.

Неприємне слід пом'якшувати словами.

Пор.: Ласкаве слово, як весняне сонце.

Nоn vегbis аt fасtіs sресtагі vиlt Gгаесіа.

Греція прагне бути славнозвісною не словами, а ділами.

Пор.: На словах як на органах, а як до діла, то ні гу-гу. На словах як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.

Вислів вживаєтьсяяк прислів'я, спрямоване проти тих, хто на словах хо­робрий і діяльний, а на ділі боягуз і ледар.

Ресtus еst quod Disertos facit (et vis mentis)

Саме душа робить людей красномовними (і сила розуму).

Philippica.

Філіппіка. Слово вживається у значенні «грізна, викривальна промова». Цицерон назвав свої промови проти Марка Антонія філіппіками, тим самим порівнюючи їх з по­лум'яними викривальними промовами Демосфена проти Філіппа Македонського.

Plures occidit gula quam gladius.

Язик (горлянка) знищив більше людей, ніж меч.

Пор.: Язиче, язиче, лихо тебе миче, тільки те й робиш, що людей гробиш. Людину б'ють не дрючками, а словами.

Potius amicam quam dictam perdendi.

Краще втратити друга, ніж дотепне слово. До Квінгіліана аналогічну думку висловлював Горацій, говорячи про злих насмішників, що заробляли славу дотепних розповідачів будь-якою ціною.

Qualis vir, talis oratio.

Яка людина, така й мова.

Пор.: Яка головонька, така й розмовонька. Дурний піп — дур­на в нього і молитва.

Здавна існувала думка про те, що людину краще можна розпізнати, коди її не тільки побачиш, а й почуєш, бо в мові відбивається розум, душа, харак­тер. Сократ в одному з Платонових діалогів наказує юнакові Харміду: «Гово­ри, щоб я тебе розпізнав». Римський поет Персій твердить, що душу людини можна пізнати за мовою, як кришталеву вазу — за дзвоном.

Qui quid praecipies, esto brevis.

Чого б ти не навчав, будь лаконічним.

Пор.: Говорить рідко, та густо маже.

Qui nescit facere, nescit et loqui.

Хто не вміє діяти (робити), той не вміє й говорити.

Пор.: У кого діла світлі, у того й слова ясні.

Поиск по сайту: