АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення статичних характеристик

Читайте также:
  1. I. Схема характеристики.
  2. III.2. Преступление: общая характеристика
  3. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  4. XV. 1. Загальна характеристика електрохімічних процесів
  5. А) Согласование тяговых и противодействующих характеристик.
  6. А) Статическая вольт-амперная характеристика
  7. А. Понятие и общая характеристика рентных договоров
  8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  9. Активные операции коммерческих банков: понятие, значение, характеристика видов
  10. Акустические колебания, их классификация, характеристики, вредное влияние на организм человека, нормирование.
  11. Алгоритм расчета дисперсионных характеристик плоского трехслойного оптического волновода
  12. Альтернативные системы растениеводства и их краткая характеристика

Найпоширенішим методом досліджень магнітом’яких матеріалів в постійних магнітних полях є індукційно-балістичний метод, з допомогою якого можна проводити вимірювання на зразках замкненої (тороїд, квадрат) і розімкненої форм у розімкнених, а також штучно створених за допомогою пермеаметрів замкнених магнітних колах.

 
 

Принципова схема дослідження магнітних характеристик індукційно-балістичним методом показана на рис. 5.19. Дослідження проводять зазвичай в такій послідовності.

1. Калібрування балістичного гальванометра. При визначенні ціни поділки гальванометра по потокозчепленню перемикач П1 ставлять в положення 1. При замкнених ключах Р1 і Р2 по амперметру А1 встановлюють таке значення струму, при зміні напрямку якого показчик гальванометра (при заданому опорі R балістичного кола) відхилиться приблизно на 100 поділок. Після встановлення струму І перемикач П3 ставлять в положення В і розмикають ключ Р1. З допомогою перемикача П2 змінюють напрямок струму в котушці взаємоіндуктивності на протилежний. Ціна поділки балістичного гальванометра по потокозчепленню визначиться як:

, (5.27)

де М – коефіцієнт взаємної індуктивності; І – струм за показом амперметра А1; αтВ – балістичне відхилення показчика гальванометра.

Аналогічно визначається ціна поділки гальванометра по напруженості поля (перемикач П3 в положенні Н). Тоді

. (5.28)

2. Підготовка досліджуваного зразка. Оскільки перед дослідженням магнітний стан зразка є невідомим, то треба його розмагнітити. Для цього перемикач П1 ставлять в положення 2 і при замкнених ключах Р1 і Р2 встановлюють з допомогою амперметра А1 такий намагнічуючий струм, щоб утворити поле напруженість якого більш ніж вдесятеро перевищувала значення напруженості поля при експерименті. Поступово зменшуючи реостатом R1 значення струму до мінімально можливого, пермикачем П2 періодично змінюють напрямок перемагнічуючого струму.

3. Визначення точок основної кривої індукції. Встановивши струм І 1, що відповідає найменшій напруженості поля Н 1, проводять магнітну підготовку зразка (стабілізують гістерезисний цикл). Для цього при замкнених ключах Р1 і Р2 з допомогою перемикача П2 багаторазово (10 разів) змінюють напрямок намагнічуючого струму. Після цього, встановивши магазином опорів МО досить великий опір в колі БГ, розмикають ключ Р1 і знову змінюють напрямок намагнічуючого струму. Індукцію визначають як

, (5.29)

де – відхилення показчика гальванометра. Виносячи вимірювальну котушку wН за межі поля і спостерігаючи балістичне відхилення гальванометра , визначають напруженість поля

. (5.30)

При дослідженні тороїдних зразків значення напруженості поля Н 1 можна знайти за формулою

, (5.31)

де l – довжина середньої лінії тороїда.

В такому самому порядку визначають інші точки, проте не слід часто змінювати опір R, встановлювати його треба таким, як при калібрування БГ. По знайдених точках будують графік (рис. 5.20).

4. Визначення кривої гістерезисного циклу починають зазвичай з точки, що відповідає найбільшій напруженості поля т (рис. 5.21); встановлюють струм Іт, при якому напруженість поля буде т, роблять магнітну підготовку зразка, вимірюють Вт, як і при визначенні основної кривої намагнічування. Потім замикають ключ Р1 і розмикають Р2, не змінюючи R1 збільшують опір R2 (до розмикання Р2 опір R2 повинен бути мінімальним). Струм I 2 встановлюють таким, щоб забезпечити напруженість Н 2.

Далі потрібно “обійти” увесь цикл і повернутись в точку Ат. Для цього перемикачем П2 змінюють напрямок намагнічуючого струму, після чого замикають ключ Р2 і намагнічуючий струм при цьому збільшується до –Іт. Знову з допомогою П2 змінюють напрямок струму, тепер до + Іт. Якщо після цього розімкнути ключ Р2, то напруженість поля зміниться від Нт до Н 2, тобто на величину ∆ Н 2= НтН 2. Покази БГ будуть при цьому пропорційні ∆ В 2= ВтВ 2 (див. рис. 5.21):

, (5.32)

де – відхилення показчика БГ при зміні напруженості поля на ∆ Н 2. Так визначають і інші точки на спадній вітці гістерезисного циклу до точки Вr, яка визначається при вимиканні струму.

Для визначення точок гістерезисного циклу, що відповідають від’ємним значенням напруженості поля, з допомогою R2 встановлюють деяке значення струму, наприклад І 3, що відповідає напруженості поля + Н 3; “обходять” цикл і повертаються в точку Ат. Розімкнувши Р1, проводять дві операції: розмикають Р2, а перемикачем П2 змінюють напрямок струму до – І 3. Тоді

. (5.33)

Так можна визначити всі точки циклу до – Ат. Нижню частину вітки будують симетрично до верхньої. При визначенні петлі гістерезису амперметр А1 використовується лише для встановлення і контролю максимального струму, а вимірювання намагнічуючого струму здійснюються амперметром А2.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)