Показання до кастрації

ВСТУП

Кастрацією називають штучне знепліднення самців і самок шляхом оперативного видалення статевих залоз або припинення їхньої діяльності за допомогою біологічних, фізичних та хімічних методів.

Слово кастрація походить від латинського стігаїіоп, що означає
охолощування, знепліднення. Видалення чоловічих статевих залоз називають
орхідектомією (від грецького огскіз — сім'яник і екіоте —

вирізування), а жіночих - оваріоектомією (від латинського оуагіит — яєчник).

Ця операція широко застосовувалась ще в глибокій давнині. Ксенофонт наводить дані про кастрацію жеребців, бугаїв і кобелів. Аристотель згадує про видалення яєчників у свинок, верблюдиць і про кастрацію птахів. Римляни проводили цю операцію у самців усіх видів домашніх тварин і риб. Мато із Карфагена (II ст. до нашої ери) згадує про використання лещаток ("клупп") при кастрації жеребців

У давнину переважно користувались безкровним методом кастрації самців, виконання яких виключало загрозу життю ускладненням. В процесі вдосконалення методики техніки кастрації вироблялись прийоми досконалої майстерності. Прикладом цього служить бістурнаж, що мав широке розповсюдження аж до впровадження в практику асептичного виконання кривавих втручань. З цього часу видалення сім'яників через розріз мошонки набуло великого розповсюдження. Окрім того заслуговує великої уваги відкритий метод кастрації, як більш простий в технічному відношенні. Цьому методі ветеринарні хірурги кінця XIX і першої половини XX століття віддавали певну перевагу, удосконалюючи техніку знеболювання, розтину тканин, відділенні сім'яників у тварин різних видів, удосконалюючи шляхи профілактики ускладнень під час операцій і в післякастраційному періоді.

Статеві залози чоловічих та жіночих особин виконують дві основні функції: виробляють статеві клітини і гормони; самці - чоловічі статеві гормони — андростерон, тестостерон, самки — жіночі статеві гормони -естрадіол та прогестерон. Статеві гормони, надходячи в кров, через нервову систему значною мірою впливають на стан організму. Тільки наявністю сім'яників і яєчників можна пояснити у тварин подібність екстер'єрних форм, окремих частин тіла, поведінку та інші властивості, характерні особам лише чоловічої або жіночої статі,

Кастрація зумовлює докорінні зміни обміну речовин в організмі тварин і пов'язані з ним морфологічні відхилення його розвитку. Кастровані тварини краще відгодовуються, м'ясо їх стає ніжнішим і поживнішим, у деяких порід самців воно позбавляється специфічного запаху і смаку, поліпшується якість вовни, робочі тварини стають спокійними і витривалими.

Показання до кастрації.

Припинення статевої функції у самців призводить до зменшення витрат енергії на процеси життєдіяльності. Кастровані тварини стають менш рухливими, невибагливими до корму. Зниження загального рівня обміну речовин робить їх схильними до ожиріння, що поліпшує енергетичні якості м'яса. М'язові волокна кастрованих тварин ростуть переважно за рахунок збільшення довжини м'язових клітин при відповідному зменшенні їхньої товщини. Внаслідок цього, в одиниці об'єму продукції збільшується частка м'язових волокон і зменшується кількість сполучної тканини, тому м'ясо набуває ніжнішого та приємнішого смаку.

У кастрованих самців відсутній комплекс лібідо, вони стають покірнішими, зручними в господарському використанні, домашньому утриманні, зменшується кількість травматичних пошкоджень при груповому утриманні.

Таким чином, кастрацію потрібно розглядати як один із елементів технології утримання тварин, спрямований на поліпшення якісних та кількісних показників продуктивності, експлуатації, утримання.

Для м'ясопродуктів, одержаних від забою некастрованих кнурів, характерний специфічний неприємний запах. Особливо цей запах відчувається під час приготування їжі. Щоб позбутися його і поліпшити смакові якості м'яса та сала, кнурів необхідно піддавати орхідектомії.

Проте слід пам'ятати, що для одержання позитивних результатів від кастрації тут потрібний творчий підхід. Приступаючи до кастрації, необхідно враховувати цілий рад важливих факторів, які суттєво можуть вплинути на результат операції.

Важливе значення має вибір методу кастрації. Наприклад, не завжди виправдовують себе криваві способи, їх застосування часто може призводити, до виникнення у тварин різноманітних післяопераційних ускладнень. Криваві методи є досить сильними стресовими факторами для організму.

Вибір методу кастрації також залежить від виду тварин, їхнього віку і визначається, головним чином, особливостями анатомо-топографічних даних мошонки і пахвинного каналу.

Важливо враховувати вид тварини, її вік і мету кастрації. Досвід останніх років свідчить, що криваві методи кастрації, особливо у молодому віці, можуть затримувати ріст і розвиток тварин, формування скелету. Поряд з цим тварини зрілого віку кастрацію переносять важче, виникає висока ймовірність післяопераційних ускладнень, не завжди зникають небажані набуті рефлекси (буйний норов, статевий інстинкт тощо).

Отже, метою кастрації є економічні, внутрішньогосподарські, а також лікувальні розрахунки і потреби. Лікувальну кастрацію застосовують при інтравапнальних грижах, орхітах, водянці загальної піхвової оболонки, новоутвореннях на сім'яниках, розміжченнях сім'яників тощо.

Операцію виконує фельдшер або лікар ветеринарної медицини. При цьому він повинен мати декількох помічників, які будуть фіксувати тварин та виступати у ролі асистентів.

Поиск по сайту: