АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Як виявити професійну компетентність соціального працівника?

Читайте также:
  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. Аналіз бюджетного фінансування соціального захисту населення в регіоні (Калуський район, Івано-Франківська область)
  3. В) становлять зміст соціального захисту безробітних.
  4. Види соціального забезпечення.
  5. Визначте зміст соціального конфлікту – 15 б.
  6. Діяльність як основа соціального буття людини.
  7. Діяльність як спосіб існування соціального. Особливості прояву соціальних заковів
  8. Медичне обслуговування — одна із форм соціального забезпечення.
  9. Наймані працівники та їх об’єднання як суб’єкти соціального партнерства
  10. Обєкти нарахувань та утримань до фондів соціального захисту
  11. Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
  12. Онтологія соціального

1. Методична компетентність— володіння спеціальним професійним інструментарієм — технологіями, методами соціальної роботи.

2. Соціальна компетентність— під нею розуміється соціальна зрілість особи фахівця, професійна позиція, також його ассертивність, комунікативність і самоефективність.

3. Організаторська компетентністьвключає організаційні уміння, наполегливість, цілеспрямованість, здатність приймати рішення, самоорганізованість соціального працівника.

Звичайно, незаперечним фактом є те, що успішність соціального працівника залежить від рівновисокої компетентності на всіх трьох рівнях. Але в рівній мірі можна стверджувати, що вони можуть існувати в непропорційному складі. По ступеню вираженості тій або інший компетентності соціальних працівників умовно можна поділити на наступні групи:

1. При яскраво вираженій методичній компетентності соціального працівника можна назвати консультантом. Це швидше вчитель, що уміє створювати події. Найбільш відповідний для нього вид діяльності — з категорії "чоловік-чоловік".

2. При ведучій соціальної компетентності соціального працівника можна назвати місіонером, оскільки в його діяльності переважає керівництво більшою мірою особистим досвідом, діяльність його швидше підходить до категорії "людина-община".

3. Фахівець з переважаючою організаторською компетентністю може бути названий фасилітатором, якнайповніше, на наш погляд, професійна компетентність такого соціального працівника виявляється при діяльності, що відноситься до категорії "людина-група". Завдяки його умілим діям може в максимальному ступені розкритися потенціал кожного члена групи.

Необхідно відмітити, що не завжди професійна компетентність буває представлена у того або іншого соціального працівника повністю. Отже, таких соціальних працівників ми не можемо охарактеризувати як професіоналів. Швидше це псевдо професіонали, яких можна уявляти як представників з приведених нижче груп:

1. Відсутність методичної компетентності — тобто в наявності у даного фахівця лише соціальна і організаційна компетентність. Це найбільш поширений на сьогоднішній день варіант соціального працівника. У зв'язку з гострою необхідністю кадрів в соціальній сфері і неможливістю ще в належній мірі представити дипломованих фахівців з соціальної роботи керівники соціальних служб вимушені привертати до роботи такого роду непрофесіоналів, що йдуть в соціальну роботу по волі серця або при втечі від безробіття. Діяльність таких фахівців деколи відрізняється непродуманістю, непослідовністю і навіть іноді повною неграмотністю в застосуванні соціальних технологій.



2. Відсутність соціальної компетентності — найчастіше це студенти, що підробляють в соціальній сфері, не мають ще достатнього життєвого досвіду і навиків практичної діяльності. Вони, на наш погляд, представлені в соціальній роботі слабо.

3. Відсутність організаційної компетентності — соціальні працівники з цієї групи представлені досить широко. Найчастіше вони згорають на роботі і згодом міняють виробничу сферу. Цю категорію працівників можна віднести до категорії, що грають в гру "Загнана домогосподарка", виділену Э. Берном.

4. Відсутність соціальної і організаторської компетентності, тобто в наявності лише методична компетентність — це порадник, методист, відірваний від реальної дійсності. На жаль, часто це викладачі соціальної роботи, що прийшли в цю область для заняття чистою наукою відразу після закінчення вузу.

5. Відсутність методичної і організаційної компетентності, тобто в наявності соціальна компетентність — це проповідник соціальної роботи. В більшості ці люди займаються пропагандою соціальної роботи, найчастіше це просто волонтери.

6. Відсутність методичної і соціальної компетентності, тобто є лише організаційна компетентність — це організатор, головна мета якого організувати будь-яку діяльність, особливо не приділяючи уваги її змісту. У соціальній роботі ця категорія представлена колишніми військовослужбовцями, офіцерами, що вийшли у відставку, але ще охочими працювати.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.222 сек.)